Autumn

ОСIНЬ

Старi лемки говорили, що осiнь є найбiльш важливою порою року. Бона вимагає вiд газди подвоєної працi i недоспаних ночей, щоб добре падготуватися до довгої карпатської зими. Вже вiд початку вересня готували землю пiд засiв озимини, котра до зими повинна була добре укоренитися. В спецiально зроблених сушарнях i печах сушили сливи, грушi, яблука. Це було заняття для молоді в довгi осiннi вечери, а в гарну мiсячну нiч в кожному саду чулися спiви i жарти. Газдинi сушили в печах гриби, якi збирали пастушки, коли пасли худобу. Тодi ж з молодих соснових i букових лiсiв привозили «"постелiння"» (сухе опале листя) пiд худобу, бо соломи для цього не вистарчало. 3 лiсу привозили рiзне дерево (найкращий був бук) для опалення хиж i приготування страви. Рiзано i колото дрова переважно при мiсячному свiтлi, бо вдень була iнша робота. Сушено i мочено льон, який вiд стебла до нитки вимагав багато копiткої працi. Але найбiльшою i найважчою работою було копання бараболi, бо на Лемкiвщинi вирощували її порiвняно багато. Перед приморозками треба було звезти з поля кормовi буряки, диню, цибулю, часник i iншу городину, котра боялася морозу. I останнiмi збирали карпелi i стинали капусту, котра в лемкiвськiй кухнi займала почесне мiсце. На родину з п'яти осiб квасили три стокiлограмовi бочки капусти. В пiснi днi її iли сирою з лляною олiєю i цибулею. А звичайно варили капусту в «"варi"» (капустяному соцi) i мастили «"запрашком"» (смаженим салом з борошном i цибулею). До кожної їди подавали бараболю варену i «"дзямену"» (товчену), варену i пражену, печену в гарячому попелi i варену в лушпиннi (обаряну). Бараболю додавали теж до книшiв, галушок, пирогiв. Отже бараболя i капуста були пiдставою лемкiвської кухнi, а як не вистарчало хлiба, то нiхто не вiдчував голоду.

Восени жителi лемкiвських Карпат як бджоли зносили до своїх дерев'яних хиж все, що вродилося на полях i в лiсi. В Карпатах тiльки лiнивий мiг недоїдати i терпiти вiд холоду, бо богата карпатська природа, хоч скупо родила хлiб, давала людинi можливiсть збирати доволi iншi Божi дари. Давний натуральний лемко не заздрив панам у тому, що вони їдять бiлий хлiб i п'ють каву, бо грубомелений хлiб i вiвсяна кiселиця були для нього найсмачнiшi.

Previous Page. .Next Page



Index

Copyright ®1997 Jon W. Madzelan
This Home Page was created on Saturday June 5th, 1999
Most recent revision Saturday June 5th, 1999