Lemkivsky Slovnyk Bihuniaka i Hoisaka
Лемківський Словничок
ББК 81.2 Ук-4
Б-59
Автори:
Бігуняк Андрій Васильович
Гойсак Олександр Гаврилович
У "Словничку Лемківщини" зібрано близько 2200 слів діалекту лемків, що до 1947 року масово заселяли територію північно-західних Карпат. Після депортації з Лемківщини вони розсіяні майже в усій Україні, а найбільш масово мешкають у Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській областях. Автори вели свої пошуки і записи майже чверть віку. На жаль О. Гойсак не дочекався виходу у світ цієї праці. У словничку вміщено також назви місяців, цифри, приповідки, вітання, Імена, найуживаніші вирази.
Це перша спроба систематизувати діалект українців Лемківщини.
А. Бігуняк, О. Гойсак, 1997
А. Бігуняк, передмова, 1997
А. Барна, художнє оформлення.
Авторські права застережені.
ЗМІСТ
Воробкевич "Мово рідна" 4
А.Бігуняк. Передмова 4
Словничок лемківських говірок 6
Додаток 42
Про авторів 45
Мово рідна, слово рідне, Хто Вас забуває,
Той у грудях не серденько, Тілько камінь має.
Як ту мову мож забути,
Котрою учила Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.
Мово рідна,слово рідне, Хто ся Вас стидає,
Хто горнеться до чужого, Того Бог карає;
Свої його цураються, В хату не пускають,
А чужії, як заразу, Чуму, обминають
С. Воробкевич
* * *
а ту як направду было написано (вебмастер):
Мова рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тілько камінь має.
Як ту мову мож забути, котрою учила
Нас всіх ненька говорити, ненька наша мила?!
... Як ту мож забути? Таж звуками тими
Ми до Бога мольби слали ще дітьми малими !...
У тій мові ми сьпівали, в ній казки казали,
У тій мові нам минувшість нашу відкривали.
Мово рідна, слово рідне, хто ся вас стидає,
Хто горнеться до чужого, того Бог карає;
Свої його цураються, в хату не пускають,
А чужії як заразу-чуму оминають.
Ой тому плекайте, діти, рідну руську мову,
I учіться говорити своїм рідним словом!
Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тілько камінь має!
У даному словничку зібрано, звичайно, тільки частину тих розмовних лемківських слів, які рідко, або зовсім не зустрічаються в українській
літературній мові. Слова подані так, як їх вимовляли в перечислених нище селах Лемківщини.
Одна з основних відмінностей лемківської розмовної мови (діалекту) полягас в сталому наголосі при вимові слів. на передостанній склад
(п'ятниця, земля, душа, вода, рука, дерево, нога,вересен)
Крім наголосу є ще цілий ряд інших відмінностей. Ось декілька із них. Звук -с- перед голосними -і-, -я- (навіть, хоч між ними є м'яка
приголосна) переходить в -ш-. У лемківських виданнях цей звук друкують -сь- (Сян- Сьян, сьвіт, весыля, масьлянка). Винятком є хіба, сіль,
росів, стівка. Іменники жіночого роду і узгоджені з ними прикметники та займенники в орудному відмінку закінчуються на -ом". (Водом,
мном, тобом, руком, гововом, чорном, синьом).
У селах Маластів, Пантна, Вірхня, Баниця, Ясюнка, Крива, Вововец, Боднарка, Вапенне, Розьділя, Свіржова, Мілана, Ріпник, Грабів, Заліська Воля і інші (повіти Горлиці, Ясло, Кросно, Сянок і інші), дієслово минулого часу однини не тільки чоловічого роду (ходив, пішов, писав, водив), але також жіночого і середнього роду закінчуються на -ва-, -во- (ходива, пішва, писава, водява). В іменниках та прикметниках перед голосними -л- переходить в -в- (Свово, моводий, свуга, своік, ядвовец, весево). Проте в с. Висова, Горлицького повіту, навпаки, у всіх перечисленних вище випадках, вимовляють дані слова через -л-, навіть дієслова минулого часу одними чоловічого роду (ходил, пішол, водил).
М'які приголосні в юнці слів не пом'якшуються (жовтен, девят, ядвовец, місяц, осьін, ден, квітен).
Сполучник -і- заміняється на -й-. Також -і- міняється на -й- в словах Иван, Ишов, ани, ид, Андрий, бестия і інші.
Прийменники -у-.-в-, а також префікс -в- переходять у -г-, -х. -ф-. в
залежності від тої о. перед якими словами знаходяться. Тільки перед словами, що починаються на -г- вимовляється -в- (в горцы, в гыртани.
вгорізнач, в грядках.в губах). Перед словами на -х- , -у- і -в- переходить у -ф- (ф хыжы, ф ховошнях, фходте, ф хустці). а на -ф- переходять у -х- (хфасував, хфедоровицю, х Фецка, х футринах).
Якщо слова починаються на -к-, -п-, -с-, -т-, -ц-, -ч-, -ш- тоді перед ними -у- і -в- переходять у -ф-, рідше в -х- (ф кабаті, хпаршо, фподишорі, ф сендзі, х твумаку).
Перед словами.які починаються на всі інші букви прийменники -у-, -в- та префікс -в- переходять в -г- (г баюсах, г Ваня, г дакого, г масьлянці)
Прикметники і займенники у називному відмінку множини мають закінчення -й- (мы, оны, гарды, весевы, моводы, сивы).
Є слова які мають зовсім інше значення, в залежності від вимови -и- передньогортанне і -ы- задньогортанне): бива - била, быва - була, забити - вбити, забыти - забути, писк - тонкий різкий звук, пыск - рот, попсуты - зіпсуті, попсути – зіпсути, мива-мила, кохана, мыва – мила підлогу, вікна. Є слова, які означають безпосередню дію (стрижій, втерало, посьтіль, заттыкаво, копач).
Часто вживаються слова іншомовного походження (з польської - бандаж, ровер, фаля, імосьць; з словацької - мамічка, югас, черево, шварне; з угорської - пайтаж, тугай, пайташувати; з німецької - братрура, ґлянц, герок; з англійської - бойс, пейза, фільці, оберговзи).
Мають місце різні назви однієї речі, в залежності від регіону. Наприклад, у селі Пантна казали - выгляд, вжиця, шафель, посьтіль, а в с. Залізька Воля казали - вікно, вишка, цебер, вушко.
Картоплю в селі Маластів називали компері, а в селі Воловец - бандуры, в с. Боднарка - ґрулі, в с. Вапенне - зым'якы, в с. Мшана - бандурки. Батон - калач в с. Ясюнка називали - кукевка, а в с. Мшана кутівка і т. д.
Більшість слів даного словничка (також частини воза, плуга, ткацького верстата, кінської упряжі, що с в додатку словника) зібрав ОЛЕКСАНДР ГАВРИЛОВИЧ ГОЙСАК, який, на жаль, не дожив до часу випуску словничка.
Хочу щиро подякувати пану ІВАНУ КУЛИКУ з міста Монастириськ (родом з Высови), що дав мені покористуватися матеріалами О. Гойсака, своєю літературою та добрими порадами. Рівно ж виношу подяку товаришу студентських років, лемкові з села Заліська Воля ІВАНУ МЕЛЕХУ за допомогу у підготовці словничка.
Сподіваюсь, що не буду "останній із Могікан", і знайдуться ще щирі лемки, які зберуть по своїх сторонах більше різноманітніших даних з життя наших лемків і залишать згадку про них хоч для історії про наші гори, якщо не нащадкам.
Прошу вибачення за помилки і недоліки.
З пошаною і подякою,
АНДРІЙ БІГУНЯК
* * *
Словничок лемківських говірок
А
абецадло (абетка) - алфавіт
адже (й) - навіть
адзимка - паляниця
адукат- адвокат
Аким (ім'я) - Яким
акурат - в самраз
Амроз (ім'я) - Амброзій
Андрнй (імя) - Андрій ани - ані
анцихрист - чорт
Асафат (ім'я) - Йосафат
асекурация - страхування
асентерунок - призовна комісія
астряб - яструб
атрамент (антрамент) - чорнило
Афтан (ім'я) – Афанасій
Б
баба (бабця) - 1. бабуся; 2. хліб з білої муки з добавками, що випікали на Великдень (Паска)
бабка - пристрій для клепання коси
бабрати - робити щось так, як непотрібно
бабри - зроблене щось як -небудь
баброш (бабруля) - ті, що роблять щось як-небудь
бавамутити - збивати з толку
баваган - нерозбериха
бавили (бавитисья) - 1. витрачати час; 2, гратися
бадиля - стебла, але не злакових культур
багно - калабаня (згустіле болото в дорожній виїмці)
багніткы - лоза, верба з пучками, які святять у квітну неділю
багра - частина колеса воза
багателя - байдуже, не важно
базы (дитяче) - малі ягнята
базьграти - погано писати
байзель - без порядок
байка (багателя) - 1. казка 2. може бути, можливо
байсигель - мотоцикл
байтавнй - той, що ходить,закидаючи ногами вбік
балец - коровай
бальон - м'яч
бамбулька - кулька
бамбух - 1. шлунок 2. великий живіт
банда - духовий оркестр
бандаж - бинт
бандуры - картопля (с. Баниця)
бандуркы – картопля (с. Мшана)
бантина - поперечина між кроквами
банта - сідало для курей
банувати - тужити за кимось
бараниця - великий кожух, який брали зимою
бартка - топірець, зброя опришків
барз (барже, найбарже) - дуже (більше, найбільше)
басанунка - стрічка
басы - контрабас
баршан - плюш
бача - 1. вівчар, чабан; 2. старий ворожбит
баюра - річкова вибоїна, заповнена водою
баюсы - вуса
бевчати - горіти сильним полум'ям
бежмін - вага (двухплечий важіль)
без - через (без вершок на Маґуру)
бенкарт- малий хлопець, підліток (трохи дразливо)
бер - бери
бесьіда - розмова
бесьідувати - говорити
бесьідливий - говірливий
бестия - шельма,баламут
батир (бетяр) - розбишака
бештати - сварити, обзивати (так м'я збештав, жем сья не знав де діти
бібувка - промокатка
бібувки - 1. папірці для куріння; 2.кольоровий графірований папір для штучних квітів
білити - 1. полотно - змочувати, домашнє полотно і воно на сонці з сірого стає білим; 2. хату - робити побілку
бінчати - гудіти (муха бінчит)
бібковий листок - лавровий
бігатися - статеве збудження
были - були
бильця - оздоблення меблів, перегородки
бистрицькі - сливи угорські
битка - битва, бійка
бич - батіг
бихрест - неслухняний підліток
быцок (бык) - бичок (бугай) (переносне - обзивати людей)
бычыско - великий бугай
бичыско - пужало до батога
бландзяр - круглі бляшки, що їх чіпляли до уздечки і хомута коней
бватнар - великих розмірів цвях
бвазен - легковажний, несерйозний
близьці - близнята
блуд - письмова помилка
блудити (бвудити) - блукати
блювак - неістивний гриб
блюхати (роз, на) - бовтати якусь рідину
бобальки - галушки, пальчики
бобки - плід ялівцю
бобрунка - комаха «божа коровка»
бодай (бодай який) - який-небудь
бодак - будяк
боденка - масничка
бован - 1. про людину - тупий; 2. про кусок дерева що трудно розколоти
бозуля - ґуля
боіско - стодола, окремі сіни для обмолочення зерна і приготування грубих кормів
билин - частина ціпа
боканчы - черевики
бокет - банка емальована, зверху з ручкою
болгай - багаторічна трава
бо-м (бо єм) - бо я
борыкатисья - перекидатися
боронити - 1. обробляти ріллю боронами; 2. забороняти щось
бортак - дурень
бортниця - продовжена груба доска в стайні, між боковими делинами (боковим дерев'яним настилом)
бо-с (бо єс) - бо ти
босорканя (босорка) - чарівниця бости (боде) - б'ється рогами
боцан - бузьок, лелека
бравария - скандал
брайда - щось рідко розмішане з водою (тісто, глина)
бранзолі - внутрішня підкладка в черевиках, чоботях
брадрура - духовка
браня - брати (браня лену)
брынчати - ланцюг бринчить
бріх (бріхатий, бріхач) - живіт (з великим животом)
бридкий (бридь) - поганий (бридота)
брынзя - солений овечий сир
брус - точило камінне
брячка - пряшка
бубат (дитяче) - болить
бубен - барабан
будити - 1. будити зі сну; 2. вудити м'ясо
букета - вінок у дружок і молодої з штучних квітів, зеркалець, бамбульок
букса - металічна втулка в головці колеса до воза
бульчати - вода, рідина бульчить
бунда - пальто
бундз - вузол
бурити - розбирати, валити
буц - недотепа
буштринкы - обручі на головках колеса до воза
буяк – бугай
В
вавок - 1. покіс трави, 2. частина грабель
вавкы - лавки
ваган - дерев'яне кругле корито, в якому формували паски
вада - велика, гарно оброблена скриня, в якій зберігали одяг
вадитисья - сваритися, чіпатися
важельниця - терлиця (терти льон)
вальбія - корито для свиней вайчати - скиглити
валів - стовбур дуплястого дерева
валяти (зваль) - скидати (скинь) (зваль сьіна з поду; вітер наваляв грушок)
вампаш - світильник типу «летюча миша»
Ваньо (ім'я ) - Іван
вандзірувати - мандрувати, ходити кудись
ванц - ланцюг
вар - 1. вари (вар істи); 2. Росіл капустяний з діжки
варги - губи, уста
вариха - кохля, черпак
варкач - дівоча коса
варстат - верстат столярний
вартати (вартат) - коштувати в грошовому виразі (коштує, вартує) (вартат пару дулярів)
варуватисья - оберігатися, стерегтися (най тя Бог варує; варуйся того перуна)
варунок - випадок
варцабы - коробка віконна
варянка - страва ватра - 1. дно пекарської печі, 2. місце, де пастухи клали вогонь (іноді звали «огниско»)
ватралька - дерев'яна повздовжня лопатка з довгою ручкою, якою загортали в печі вугілля
вацок - вим'я
вгатити - 1. зупинити (кров); 2. вдарити (алем го вгатив)
велич - величезний
велия (велийний) - святий вечір
вельон - фата
вера Боже - їй Богу (клятва)
верещати - викрикати, голосно плакати
вертати - повертати
вертена - погана гірська лісова дорога, або захаращені лісові місця
верхнина - сметана
веряйка - дерев'яний замок на дверях
вестка - жилетка
веце - більше (юш веце не буду)
вечіркы - вечорниці
вжыця (жыця) - ложка
вжычник - дерев'яна поличка з отворами для зберігання ложок
взадгуз - іти задом наперед
взаран (заран) - завтра
взипы - в другу сторону
выва (вивкы) - вила
выбавити - 1. винянчити; 2. виручити з біди
выберати - переберати
вывірка - білка
выгваряти - виповідати, дорікати
выґляд - вікно
выграбаний - жадний, ненаситний
выгучати - вирости великим (смот як вшытко выгучаво)
выдаватисья - виходити заміж
выдокщы - Йордан
выдразнятисья - покривлятися
вышні (вижні) двері - Задні двері
вызерати - виглядати
выімай - вижени
выкаратисья - удатися (де сья таке выкараво)
вынітки - мереживо на жіночих блузках навколо манжетів на рукавах
выжобати - виколупати
выкоти - мереживо навколо шиї на жіночій блузці
выкапаний - подібний, схожий
выкляти - висварити , наклясти (так єм го выкляв)
вымаската - вимачати, вибрати (переважно хлібом залишки жиру і страви з миски)
выннички - порічки, позички
вьніучити - видавити выр - водяна яма
вырчати - гарчати высты - литки
выстопорчуватисья - висуватитися наперед
выстарчат - досить
вытріщ - той, що все хо че побачити
вытрут - нарив на стопі ноги, коли ходити босому
вытріщати (очі) - вишкіряти, широко розкривати
выходок - вбиральня, туалет
выциганити - видурити
вышмарити - викинути
вышкірятисья - облесливо сміятися
выштрих - саморобний примітивний відмикач до замків, відмичка
выщя - вихід (неє выщя)
вівсьянка - вівсяна солома
вівкати (гівкати) - кричати, перегукуватись
візватисья - озиватися, відгукуватись
війце (просте і ламане) - з його допомогою (від ярма до коліснят) тягнули бики при оранці
вільгіт - вологість
вільно - можна
вінкель - кутник
віно - придане
вірґан - бешкетник
вірий - покороблений (двері сья звірили)
вірчати - висіти, теліпатись
вінський - минулорічний
вічка - коли крутили мотузи (шнури) або в три, або в чотири вічки
вічки - віжки, ліца
віядло - пристрій, на який натягалося прядиво
віячка - дерев'яна лопата (шуфля), якою під вітром віяли зерно
віщиці - рід лишаїв
вкоськати - залагодити, втихомирити
вілий - наполегливий, впертий, в'їдливий
влаки - частина саней (але і плуг тягнули на влаках, коли їхали орати без воза)
влони (гвони) - торік
влечы (глечы) - тягнути, волокти
внет (гнет) - скоро
вниматисья - соромитись
внуєтсья (гнуєтсья) - скучно
вовнянка - шматина, якою витягали горшки з печі
вовосы - волосся
водитисья - діятися (йой, што сья водит на сьвіті)
возила - лоза
вокот- лікоть
воле - зоб
воліти - вважати за краще (ма тото скиснути, то волит бріх тріснути)
волюватий - хворий на зоб
воргаль - губатий
ворганки - губна гармошка
вос (воз) - візьми
вочемино (гочемино) - вмить
впхати (фпхати) - засунути
вразитисья - (гразитисья) пошкодити
врокы (грокы) - зьмітувати, лікувати (скидати) наврочення (вроки були 9 видів, при лікуванні яких кидали на воду хліб, сіль, камені, косаки, ложки, вугілля, косу, серп, свячене зілля)
вреды - нариви
вречы (гречы) - вректи
вскурати (фскурати) - виграти
встечысья (фстечысья) - сказитися
встром (фстром) - встав, запхай, встроми
всьяди (фсьядиль, фсьядываль) -всюди (звідусіль)
втерало (фтераво) - рушник
втрінкавсья - напився
втюк (фтюк) - втік
втяжы (фтяжы) - вагітна втігати (фтігати) - втягувати
втяти (фтяти) - 1. відтяти, вкоротити щось; 2. вдарити когось
вурвати (гурвати) - розірвати
вчасний (фчасний) - 1 . ранній (вчасны грушкы), 2. своєчасний (єс пришов часно)
вшелиякнй - всілякий
вшытко - все (фшытко єдно)
вштурити (фштурити, встромити) - запхати
в'язян - велика в'язка (сіна)
в'язати спідкы - закладати дерев'яну основу (фундамент під будівлю)
Г
гад - гадюка, змія
гадваб (єдваб, єдвабний) - шовк, шовковий
гайнувати - розтринькувати
гайтів - гайовий
Гамерика - Америка
гамір - людський шум
гандель - торг
ганьба - сором, встид
гарасівка - стрічка, що зв'язувала коралі
гарбата - чай
гарді (гардий) - гарно,гарний
гармидер - шум з викриками, рейвах, балаган
гарцювати - вигравати
гат - перемичка на річці, мала гребля
гатити - робити греблю
гача - лоша
гбіч (убіч) - перекошена дорога, круто похилене поле
гвадити - терти льон
гважениця - терлиця
гварити - говорити, казати
гводне - вдень
гвони (влони) - торік
гев - сюди, тут (хот гев)
гейта - окрик на коней вправо
гівкати (вівкати) -перегукуватись
гідні - 1. порядні; 2. досить багато (гіднім назберав)
гіртувати - зкріпляти літри (драбинки) до задньої теліги воза при допомозі ланцюжка та малої завоїни
гыбай - ходи (гыбай гев)
гин - згинь
гын - там, туди
гырмит - гримить
гыртань - горло
гырча - 1. гюля (набита на лобі); 2. наросток на дереві
гыцель - виловлювач собак
глушка - тиф
глядати - шукати
глейта - емаль на кухонній металічній посуді
глечы (влечы) - волокти
гмерати - вмирати
гнаткы - передня частина саней
гнеска (гнес) - сьогодні
гнести - внести
гнет - скоро
гнецюх - вірування, що під час сну, щось нечисте (гнецюх) прилягає
гніниці - бокові дошки на возі для вивезення гною
гниряти - робити помало, мляво
гносити (гнести) - вносити (внести) го - його (я го не знам)
гобель - рубанок
говедо - приниження (ти говедо -ти тварино)
говуз - гілляка
годен - можу
година - годинник
голяк - бритва
гомілка - припечений в печі м'ячик із вареної картоплі з м'ятою, або сира з м'ятою
горі (севом) - вгору (по селі)
горізнач (и) - догори животом, на спині
горнец (горці) - горщик (горшки)
горстка - в'язка неотертого лену, що вміщається в одній жмені
гостец - параліч
грабкы - пристрій до коси, для косіння зернових
граблиця - металічний інструмент для чищення худоби
гребена - дротяні щітки для роботи з вовною
грызтисья - журитися
грызота - журба
грызе - 1. журиться, 2. муляє (взуття)
грозно - гроно(виноград)
груба - вагітна
гревхнути - бабахнути (зброєю)
гружати - душити картоплю макогоном
грядкы - 1. на городі; 2. в хаті-дерев'яні перемички від стіни комори до протилежної
гряды - поле біля хати під грядки
губы - гриби (загальна назва)
гудак - музикант (на скрипці)
гужвати (згужване) - м'яти (зім'яте) - про одежу
гузір - 1. надкоренева частина зрізаного дерева; 2. частина зернового снопа, протилежного колоскам
гуляти - танцювати
гукатисья - статевий потяг (свиней)
гунцмут - розбишака
гуня - верхній чоловічий одяг із саморобного сукна (зимою поверх гуні надівали ще чугу)
гунянка - онучка
гусьлі - скрипка
гупий - дурний
гуптаку - дурню
гурвати (вурвати) - розірвати, відірвати
гурдитисья - звурдитися (молоко)
гурчати (гурчыт) - бурчати (бурчить); (штоси мі по брісьі гурчыт)
гучати - шуміти (вода шумить-гучыт)
гущ (гущавина) - густий ліс
гущ - густо (густе тісто)
гущык - маленький лісок відокремлений від лісового масиву
Ґ
ґавабунда - волоцюга
ґавган - ледар ґазда - господар
ґаздиня - господиня
ґаздівка - господарство
ґамба - вуста, рот
ґамбаль - людина з великим ротом
ґанч - неддолік
ґанчувати (ганити) - відбивати словами охоту, збавляти ціну
ґачы - кальсони
гвер - гвинтівка
ґеґнути – вмерти
ґенґлявуй - кволий
ґецы (ґецувати) - жарти (жартувати)
ґерок - піджак ґывтати - ковтати
ґырґачка - горлянка
ґівґати - гельготіти
ґзитисья - ґедзатися
ґонты - дощечки, якими покривали дах (з ялиці)
ґорсет - жіноча жилетка
ґльобин - паста для взуття
ґлянц - блиск
ґлянцювати - чистити до блиску
ґлянцпапір - нождачний папір
грайцар - дрібна монета Ав-Уг
ґратя - кухонна посуда
ґріба - яма для картоплі, погріб
ґрулі - картопля (с. Боднарка)
ґумеляйз - гумовий клей
Д
даґде - десь декотрий - котрийсь
дазраз - коли-небудь, колись (дазраз до тя приду)
дакади - кудоюсь
дакий - якийсь, щось, який-небудь (дакий сья трафит)
даколи - деколи, колись
дакус - трохи
дале - дальше
дахто - дехто, хто-небудь
дачый - чийсь, чий-небудь
дашто - дещо, щось (дашто ти повім)
даяк (буде) - якось (буде)
даякы - деякі двигати - піднімати
двоіти - говорити комусь на «ви», викати
дежбы - невжеж (дежбы-с там)
делинкы - застелена дошками частина кімнати, або перед дверима стайні
делювана хижа - хата з підлогою
де-м, де-с, де-зме, де-сте - де я, де ти, де ми, де ви
ден - день
деревлянкы - взуття з дерев'яними підошвами
держак - ручка для грабель, сапи
дертисья - 1. боротися з кимось (та не дрийсья з ним); 2. рватися (гет єс подер тоти сподні)
деси - десь (мам тя деси)
деякы - деякі
дзвінята - здвоєний глиняний горщик
дзвякати - жувати, цямкати
дзенькати - дзвонити малим дзвоником
дзірґати (сья) - причіплювати (ся), вішати(ся) до когось, на щось (не дзіргайсья по нім; дзірґнувсья на бантині)
дзябре - падає дрібний дощ
дзяд, дзядівка - жебрак,жебрачка
дзюбак - клюв
дзюндзя - та, що працює дуже поволі, лінива
дідня (до дня) - на світанку
дідо - 1. чоловік маминоі сестри; 2. дідо
діздріти - доглянути, допильнувати
дійник - відро для доїння
дітхнутисья - доторкнутися (аним сья єй ищи не дітхнув, а она юш кричыт)
дітисья (подітисья) - пропасти (деси сья діво)
дылі - 1. лаги під підлогу; 2. підлога в стайні
дикункы - окопи
дырва (дровно) - дрова (поліно)
дыхавиця (дыхавичний) - астма, задуха (астматик)
дыхтиско - трясовиння
дны - дні
добрі (ліпше, найліпше) - добре (краще, найкраще)
до вечері - піти посидіти до сусідів поки звариться вечеря
доєден (а, о) - кожний (а, е)
довж - довгий (а,е)
догварятисья - договорюватися
дозарани - до завтра
дозерати - доглядати, пасти худобу
дойдж - дощ
докаль, доталь, дотамаль, досаль - доки, доти, дотіль, досі
докля - доки, до яких пір
докучати - надоїдати
долом (довом) - долиною
домів - додому (подме юш домів)
доновинкы - передновок
доокова - кругом, навкруги
доправды - 1. дійсно (доправды же-м сам відів тото); 2. до речі, між іншим (йой, доправды, а як там кума?)
дотычный - відноситься, належить до чогось (він до того не дотычний)
дораджати - давати пораду
дос (дост) - досить (юж маш дос зо сья)
досья, домя, дотя - до себе, до мене, до тебе (мава досья людий дос, але кой переберава)
дотля - до тих пір, доти
доходити - доглянути
дохопити - вхопити, впіймати
доцяткы - до решти
дошмарити - докинути
драб - розбійник
драбняк (драбиняк) - віз з великими драбинами для перевезення снопів, сіна, соломи
дранка - дощечка (дерта, неколота) з ялини, якою городили плоти
драпати - шкрябати
дратва (дратов) - смолена нитка
дрелих (овий) - спеціально ткане полотно з косим безкольорним узором
дрік - нижня частина сорочки
дрітувати - стягати гнучким дротом розбитий горщик
дрыляти - штовхати ( дрьшь го до воды)
дримляти - дрімати
дрында - той, що не може ні побігти, ні в темпі танцювати
дрындом - 1. риссю (біг коней), 2. помалу іти
дробеляв (дробеля) - подрібнював (дрібне)
дровно - поліно
дровітня - піднавіс для дров
дронґаль - високий ростом (на хлопців)
дротяр - той, що дрітує горшки
дручок - дрюк (перекладина, на яку завішували в коморі одяг,або в хаті прив'язували колиску)
дубельтівка - рушниця
дуган - тютюн
дуганчак - капшук з сечового міхура поросяти, в якому зберігали тютюн
дудвавий - дупляве (дерево)
дудін - глухий звук, який доноситься із закритої порожнечі (комина)
дудіти - гудіти (так горит, аж дуднит)
дудкы - гроші за Ав-Уг (1 дудок мав 2 ґрайцарі)
дудло (дудво) - дупло
дудлити - пити, ссати
дуже (барз дуже) - багато (дуже багато)
дупкати - тупати ногами (лем раз штоси задупкаво)
дурбак - брусок для гостріння кіс
дуркати - стукати
дябов - дідько (жеби мі хоц повів чорте-дябве, так и так, та ні)
дяка - охота, вподоба (мам на тя дяку)
Є
є - так
єксамит - оксамит
Євка - (ім'я) - Єва
єден - один
єлец - риба (назва породи)
єст - є
єй - її
єдинак - одинак
єс - ти (єс пришов)
європлян - літак
єґомосць - священник
єм - я (єм не годен)
єдваб - шовк
єдно - одно (вшитко єдно, єдно ябко)
Ж
жадний (жаден) (а, е) - жодний (а, е),ніхто,ніякий (жадна дівка го не хце)
жак - дяк
жалітисья - скаржитися
жбыр - гористе поле
жьвідувати - питати
же (же-м, же-с, же-зме, же-сте) - що (що я, що ти, що ми, що ви)
жебы (жебыс) - щоб, якби (щоб ти)
жегнатисья - здороватися, вітатися
жди (пожди) - чекай (почекай)
желізьняк - горщик чавунний
жена - дружина ( жінка)
жентиця - сироватка
жеребна - запліднена кобила
жертисья - сваритися, гніватися (дай сий спокій, чого сья з ним так жреш)
же-с - що ти (повідают же-с купив байсигель)
жімяки - картопля (с. Вапенне)
жісти - з'їсти, поїсти (та підемо дашто жісти, ци ищы будеме робити?)
жыван - злодій,злодійкуватий
жывний четвер - четвер перед Великоднем
жыд - єврей
жытнянка - солома з жита
жытя - життя
жлі - зле (з ним штоси жлі)
жмыкати - прати білизну
жобати - колупати, рити
жовна - дятель
жовобина - яр без води
жовтячка - жовтуха (хвороба Боткіна)
жовудок - шлунок
жомба - річкова або дорожня вибоїна, заповнена водою
жуграти - говорити щось, про когось, що тому не подобається
З
забератисья - рости на вазі, на ріст (так сья мі тото пацятко файні заберат)
забити - вбити
забыти - забути
забытливий - забудькуватий
забундзивосья - зав'язалося
заваджати - заважати
завалиско - плавун, зсув
завалити - забруднити (ти гет сподні заваляв)
заварувати - оберігати від когось (най тя Бог заварує тото дакому повісти; Заваруй мя Боже от вшыткого звого, од воды великой, од мужа брыдкого)
заверабожкатися - забожитися
завертатисья - запаморочуватися (завернува сья мі говова)
заверюха - хуртовина
завивати - пов'язувати хустиною молоду в кінці весілля
завити - завинути
завитины - кінцева частина весілля
завияк - сучковате, скручене
завозмемосья - завзятися щось зробити (завозмемосья и зробиме)
завоіна - дерев'яний жилавий патик, яким кріпили до воза довгий вантаж, що перевозили (довге дерево)
заводити - плакати (што так заводиш)
завчаєм (у) - зарано, передчасно
загыкливий - заїка
заганьбитисья - засоромитися
загварити - замовити, заказати щось, натякати на щось
загбівка - плішка (закріпляти інструмент до ручки)
загововок - подушка
загоїти - залікувати
загорітка - кусок землі біля хати на грядки, квіти, огороджений плотом
загорнутисья - вдягатися
загорода - площа землі біля хати, як правило не орана, на сінокіс
загортка - теплий верхній одяг
задзіргнутисья – повіситися (комусь на шию, або в повному розумінні цього слова)
задгуз (взадгуз) - іти задом наперед
задіти - щось зачепити, насилити (задій ле мі нитку до ігвьї)
задых - задуха, астма
задлога - латка в дірявому взутті, вкладена з середини
задниво - вхопило (аж бы тя задниво)
заєдно - повсяк час, постійно, завжди
зажалитисья – злежатися
заздріти - заглянути (лет заздрий до стайні цы, сья корова не отелива)
зазерати - заглядати
знане мі - знайоме мені
зайтисья - 1. обійтися без когось, чогось; 2. вдавитися чимось (штоси ів и сья зашов)
заказуватисья - показуватися (жито сья добре заказує)
закатрупити - вбити
закатурити - закрутити (тот пес закачурив хвіст, як обарянец)
заклинути - затиснути (пальці руки)
закля - поки
заклята - заклясти
закочаніти - сильно замерзнути
закукати - закувати ( зозуля)
закутана - поле між лісами, або в якомусь куті
залежінкы - гнилиці ( груші)
заляпатисья - забруднити одежу болотом, вапном
замазуритисья - забруднити обличчя
замаіти - заквітчати (хату на зелені св'ята)
замамунити - загіпнотизувати
замельдувати - доповісти, донести, поскаржитись
замерзляк - той, якому завжди холодно (йой ти замерзляку)
заміт - сніговий занос
замітувати - закидати
замішка - лемішка, кулеша, чир
замыкати - закривати на ключ
зомлівати (зомліти) - втратити пам'ять
занес - занеси
занім - поки, заки
запалюватисья - 1. загорятися (вогонь); 2. захворіти (кінь); 3. достигати (зернові) (ярец юш сья запалює)
запаска - фартух передній з кількома рядами стрічок внизу
запівперечыти - заперечити
запецок - лавка біля печі, на якій іноді спали
запоминати - запам'ятовувати
запорток - старе, зіпсуте яйце
запоряд - підряд
запражка - зажарка до страв
запхати - засунути
заран (гзаран) - завтра
запяток - каблук
зарваток - частинка, залишок, походження роду
зарібкувати - ходити на заробітки
зарыватисья - зачіпатися
зарыглювати - закривати двері на дерев'яний засув
зарубитисья - 1. зарубцюватися (моя рана юш сья зарубива); 2. обшити, зробити рубець
зас - знову
заспа - кучугура снігу
заставитисья - заложитися, побитись об заклад
застегнути - застібнути
засукати (зсукати) - закрутити (скрутити)
затаітисья - не признаватися в чомусь
зателепаний - замочені внизу штани або спідниця
затыкаво - скручені ганчірки для закривання труби з печі і ін.
зато - через те, тому (зато не можу, же мам іншу роботу)
за тото - за те
затлий - несвіжий, тухлий запах повітря
затягвасья - затяглася
зафасувати - одержати
захывснутисья - захлинутися
заховатисья - 1. сховатися; 2. поводитися (ты сья там чемні заховай)
заховодитисья - простудитися
заходитисья - жити в злагоді (они сья так добрі заходят)
зашмарити - закинути, накинути, підкинути (зашмар коца на коня, а дров до пеца)
зашпортатисья - спіткнутися
зашто - за що, чому
защык - ін'єкція
збабратисья - забруднитися
збашніти - струхнявіти
збератисья - 1. одягатися (зберайсья и идеме); 2. взяти (зобраво мя на сміх); 3. нариває (зберат сья мі на нозі)
збітніти - зіпсуте дерево від вологи
збрескво - починає скисати молоко ( і не кисле і не солодке)
збуй - розбійник
звада - сварка, бійка
зваджувати - зчіплювати, або зчіпатися в бійці
звадитель - той, що підмовляє до сварки, бійки
звалярен (звалярник) - дерев'яна діжка, бочка для виварювання білизни з допомогою пепельного ( з дерева) лугу, горячої води та розігрітих каменів
зваль - скинь
зверистий - перекошений
звык (звычка) - звичка
звыклий - звичний
звыскнути - скрикнути з переляку, з болю
звыяк - крутій
звільжыти - відпустити, полегшити (надворі кус звільживо)
звіритисья - перекоситися (двері сья гет звірили)
зьвідатисья - спитатися
зьвізда - зірка
звлечисья - волочитися (так сья зглюк, же сья хыжы не тримат)
звротка - куплет
згаджуватися - 1. жити в згоді 2. торгуватися в ціні
згартати - зсувати в одне місце
згвадити - знищити
згваритисья - домовитися
згынути - загинути
зграбність - спритність
здабат - подібний
зданя - розуміння (маш на то зданя)
здаритисья - статися
здвига - свято Воздвижения Чесного Хреста
здерев'яніти - (переносне) не відчувати чогось у тілі (руки мі здерев'яніли, нич ем їх не чув)
зьдзіватисья - знущатися
здыше - здихає
здогадати - пригадати (чекайте, та так прудко сья не здогадам)
здоймити - зняти (здоймий ле сам тот горнец)
здушытисья - спотіти
зерняны роботы - жнива
зеро - нуль
зжентичытисья - на молоці утворилася сирватка
зимушній - зимовий
зыск (хосен) - вигода ( користь)
зицірка - муштра
зьіднатисья - найнятися (зьіднав мя мовотити)
зіжытисья - наїжачитися (так сья зіжыв)
зімати - зловити
зме - ми (ишли зме прудко)
змедже ( з меже) - з поміж (тече потік з меже верхів)
змеркатисья - смеркатися
змерком - вечером (горі севом самым змерком ишли два сусьіды)
зметати - скинути (змеч сьіна з поду)
змылити - помилитися, зробити помилку
змысний - догадливий, цікавий
змочысья - змогтись на щось
змулита - замулити
знам (знаме) - знаю (знаємо)
з неділі - на тому тижні, після неділі
зноровитисья - показати шось з себе
зо - із (зо землі пришва людина,то там и піде)
зогнати - зігнати (зожен го, най не здише. Зогнав на нього вшытку вину и хвопа засудили)
зопсути(ы) - зіпсути(зіпсуті)
золя - підошва
зоп'ятисья - відчепитися (корова сья зоп'ява и вшытко обжерва)
зо сья - із себе (вышов ем зо сья)
зочквосья - чихнулось
зошмарити - скинути (зошмар зо сья тоты рянды)
зрікатисья - відмовлятися
зрыхтувати - приготувати
зрізуванец - багаторічна тонкостеблева цибуля
зруб - 1. дерев'яні стіни під дахом будинку, 2. місце вирубаного лісу
зрунивати - зруйнувати, знищити
зрукуваний - заручений
зубаль - людина з великими зубами
зуяти - охопити (жалі мої, жалі, як сте мя зуяли)
зульжыти - попускати (мороз юж зульжыв)
зьвакати - жувати, цямкати
зьвандати - говорити те, що комусь не подобається
завідувати (сья) - питати (ся)
зьвіздаре - колядники
зьмітати - замітати
Иван – Іван
ігва – голка
ід - їдь (сокыра ма ід)
ідовитий - отруйний
ид (идий) - іди (ид одсаль)
идже - невже
іж - їжак
Илько – Ілько
ікра - вим'я у тварин
імати - ловити, доганяти (імай го)
іме - їмо
іме - 1. причепився (іме сья нья тот гад); 2. візьме (фраз тя не іме)
інде - в другому місці
існіли - були (існували)
ити - іти
ишли - ішли
ищи - ще
Й
йойчати - стогнати,схлипувати
К
кабат - широка довга спідниця
кавалец - кусок
кавка - галка, ворона
кадіб - ящик, видовбаний з дерева, висотою біля 3 м. для зберігання зерна (Засипали зерно зверху, а брали через маленький нижній отвір)
кади (кадываль) - кудою
какецкы - аґрус
калан - капелюх
каламар - чорнильниця
камениця - мурований дім
каміняк (камяник) - глечик, покритий полудою
канов (кановка) - посуда для води
канон (канона) - гармата
кантар - уздечка
капарати - бідувати, мляво виконувати якусь роботу
капиця - нею з'єднували держак ціпа з бильцем
капота - куртка, як правило з овечої шерсті, сукна
капустиско - поле, де росла капуста
карати (богом) - проклинати (Бог бы тя скарав)
карпелі - бруква
карх - потилиця
катуля - 1. повна кругла дівчина, дитина; 2. коли молотили зерно ціпами, то звивали солому до катулі (околоту)
катуляти - перекидати, котити
Катрена (ім'я) - Катерина
катулька - качалка: 1. для розкачування тіста, 2. для розглажування білизни, а друга частина називається рамач
касарня - казарма
качати - 1. котити; 2. прасувати (покачай мі кошелю)
качмар - шинкар, корчмар
качуритисья - витися (кудрі)
кафіна - гас
квадранс - 15 хв , 1/4 частина
квакы -рештки чесаного льону, які вдуть на виготовлення шнурів
кваниця - частина воза
квитнути - цвісти
квас - залишок тіста, з якого пекли хліб, щоб розчинити наступного разу
квасниця - щавель
квасний - кислий
квась (квасюга) - дуже кислий
квичати - порося квичить - верещати
кебы - колиб
кед - але, якщо, як, коли
келішок - чарка
кельчик - витрати
кера - крутий поворот
керат - кінний механічний пристрій для передачі кінної сили на молотарку, млин і ін. механізми
кермеш - празник, пристольне (церковне) свято
кермешувати - гостювати на празнику
керпці - личаки, постоли
кертиця - кріт
керунок - напрямок
кеселиця - юшка з вівсяної муки (кисла)
кіпка (сіна) - копиця (сіна)
кіпнины - місце навесні, де розтанув сніг
Кірей (ім'я) - Кирило
кісно - тісний
кітна (вівця) - запліднена
кывати - махати
кырдель - мала отара овець
кыртавий - погано розвинута рослина, переважно дерево
кыршыти - кришити (хліб)
кыхати - чхати
кыцкатися - перекидатися (лем сья кыцнув, як єм му гліпив)
кычка - сніпок (солом'яний скруток для покриття даху)
кыян - довбня
кыянка - макогін
кыячыско - великий кий
кый - 1. палиця; 2. який (кий ти фрас)
клинец - вішалка (вбитий в стіну цв'ях, кілок)
клюка (клюква) - 1. залізний гак (як протипожежний); 2. весняний паросток на картоплі; 3. якась річ, яку передавали від хати до хати з повідомленням про щось, наприклад, про збори
кляґ - засушений шлунок з малого теляти
кляґаний сир - сир, виготовлений при допомозі клягу
клянчыти - випрошувати
кляня - прокльони (таке єм кляня дістав од няня, же страх боский)
кляпач (квапач) - перочинний ножик з дерев'яною ручкою
кляти - клясти, проклинати
клякати (клячати) - ставати на коліна
клямпка - защіпка кляса - клас
кляштор - монастир
кльоц - ковбан (обрізок дерева понад один метр довжини)
книш - паляниця з сиром зверху
кобелиця - верстат 1. Для виготовлення коліс до воза; 2. для різання дерева на бруси, дошки
кобиця - кусок дерева, довжиною 1 м, на якому колять дрова
ковнір - комір
ковомаз - мазута (мазь), якою змащували колеса
ковотити (воду,замішку, кеселицю) - мішати, розмішувати
ковотов - нею розмішували і товкли картоплю для їжі (виготовляли з вершка ялини, мала 4-5 ріжків)
ковт - пальто
когут - півень
колешня - приміщення для зберіганя возів
колічка - коліщата (до плуга і ін.)
колиси - колись
команиця - багатолітня трава
комірне - бути в когось на квартирі або квартплата
комірник (ця) - квартирант (ка)
кой - але (нюс бым тя, кой не годен)
коминяр - сажотрус
комысьняк -хліб з грубої муки
компері - картопля (с. Пантна)
комперянка - вода, в якій варилась картопля
конар - велика гілка дерева
кондя - завинуті в круг волосся на голові жінки
конич - конюшина
контетний - задоволений відповіддю
конярка - стайня для коней
копак - капішон на голову від дощу
копаниці - санчата
конаристий - гілястий
копач - кіл, паль
копер - кріп
копыльця - байстря
копыльчак - байстрюк
копырдя - позашлюбна дитина
копырдяр - позашлюбний
коприва - кропива
корбач - нагайка
корец - дерев'яна бочка, якою міряли зерно
корытар - коридор
коритя - дерев'яне коритце, в якому формували хліб на будень
короводитисья - панькатися, церемонитися
косец (косяр) - косар
космик - жмут (волосся, льону)
котрысы - якісь
кочерга - довга коцюба (формою подібна до сапи), яку використовували для випікання хліба
кошеля - сорочка
кошыці - великі блискучі пера на хвості півня
коштувати - грошова вартість товару (што тот ваш "зьвір" коштує ?)
крагульці - дзвіночки
крам - товар
кранц - краї підошви на взутті
крас (красьні) - гарно
крачати - крокувати
краяти - відрізувати (хкрай мі кус хліба)
кредес (креденс) - кухонний буфет
Крестина (ім'я) - Хрестика
кріп - кип'яток, окріп
крійда - підсушена і зграбана на невелику площу трава (сіно)
криж - хоругва
крижма - полотно, яке дарували хресні батьки свойому хрещеннику
крижова (дорога) - хрещата (дорога)
криткы - кольорові олівці
критник - очкур
кромпач - кирка
кропка - 1. ефір для наркозу; 2. крапка
кросна - верстат ткацький
крутак - крутій
кривчати - кричати
кряк, крякы - кущ, кущі
Ксандра (ім'я) - Олександра
кстины - хрестини
кститисья - хреститися
куделя - кужіль
кудівка - приготовлена пряжа для одного навиття на кужіль
курділь - черв'ячок, який викликає хворобу язика у тварин (з'їдає язика)
кудерявий (кудры) - кучерявий (кучері)
кужівка - футляр, куди клали камінець (дурбак) для гостріння коси
кукати - 1. кувати (зозуля гарді кукат), 2. заглядати, виглядати
кукевка (кутівка) - батон, калач
кукуриця - кукурудза
кульбака - гнута палиця
кулягы - костилі
куляти - кривати
куп - купи
курастра - молозиво (кулястра) (Прокип'ячене молоко від корови, яка тільки отелилася)
курдупель - ліліпут (невеликий ростом)
курец - штир до воза
куріпатра (куропатка) - куріпка
курит - 1. падає сніг, 2. курить файку
курятко - курча
кус, кусьцьок, куцісьі - трохи
кутач (погрібач) - гачок металічний, який використовували при опалюванні кухонної плити
кутен - шлунок
кутерножыти - варити щось на вогнищі (пастухи, туристи) при поганому вогні з димом
куртий - короткий
куряч - курець
куферок - чемодан дерев'яний
куча - огорожа (хлівець) для свиней
кучкати - присідати на ноги, на почіпки
Л
лавка (вавка) - 1. кладка через річку; 2. лавка для сидіння, як прав'ило наглухо кріпиться до стіни, а стілець - коротка лавка, що не кріпилася, а переносилася з місця на місце
л(в)агогоіти - заспокоїти, мирити
лайбія (вайбія) - корито для корму свиней. В переносному значенні лайбіями називали нерозторопних жінок або дівчат
ламаник (ламанчак) - станній день вечірок, коли хлопці ламали куделі дівчат
лахабунда (р) - бродяга, волоцюга
лацно (вацно) - зручно (міцно тримай, кед мі не вацно)
ле - но (отвор-ле)
легкомысний - легковажний
леговиско - місце на землі, де лежала тварина, чи навіть людина
ледач - ледащо
ледівка - слизьке місце
леж - лежи
лем - тільки, але
лемко - житель Лемківщини
Лемківщина - територія, яка охоплює схили Бескидів у Закарпатській області, в Польщі, Словаччині
лен - льон
Леонтій (ім'я) - Леон
ленуватиця - липкий грунт
лесьівкы - лисички (гриби)
летіти (полет) - бігти(побіжи)
Лешко (ім'я) - Олексій
лігар - дерев'яна балка під підлогу
ліє, буде ляво - паде дощ, буде падати дощ (не лій дойджик не лій, бо ти не казали)
лінити(сья) - лінитися (весною у тварин випадає зимова шерсть-корова сья лінит)
ліновиско (гада) - скинута стара шкіра (змії)
ліпше - краше
літати - бігати
літити (сья) - пора злучки (запліднення) корови (корова сья літит)
літня (вода) - ні гаряча, ні холодна вода, десь біля кімнатної температури
літри (літерки) - полудрабина на возі
лія (йде лія) - насувається дощова хмара і видно, що з неї падає дощ
лижвы - коньки
лінский (гвінский) - торішній
липец - липень
лиш - залиши
лишыти - покинути, залишити
лишка - лисиця
лищарня - приміщення, де зберігалося листя для підстилки
локоть (вокот) - 30 пасем льяної пряжі (пасмо має 24 нитки на мотовилі)
луб (лубы) - кора дерева
луби - задники в черевиках., чоботах
Лукач (Укач) - (ім'я) Лука
любщик - любисток
люд - лід
люжні - лишні
люфа - ствол, дуло рушниці, гармати
люцифер - старший дідько
ляда - прилавок
лябздати - казати щось недоречне
ляксувати - мати понос
ляйшня - тонкий кантовий обрізок доски
ляпа - наклепник, говорить противне, грубіян
ляпати - 1. молоти (язиком); 2. кидати (снігом)
ляпкати - плескати (поляпав мя по плечах)
льоник - шворень, штир
льорнета - бінокль
М
маґельниця - пристрій для прання білизни (гафрірована дошка, або бляха)
магдебурка (мандебурка) - картопля
маглювати - прасувати (гладити) білизну
мазуратий - брудний, не помитий
мазяр - продавець мазі
мазярка - посудина, в якій зберігали мазь
мазь (ковомаз) - мастила для змащування коліс возів
май - травень
майкутник - лівша
майме - маймо
Макрина - Мокрина (ім'я)
малюцкій - маленький (дівчатко малюцке, возму тя на ручки)
маме - маємо
мамляти - неохоче їсти (але мамлеш тим писком, та юш бис давно доів)
мамуна - ніби гіпноз (замамунив ня и брав што хтів)
маркер - крутій
мартвити (сья) - журится
Марина (Маря) - (ім'я) - Марія
марудити - говорити в сні, у гарячці
маручати - щось говорити незрозуміле у сні, у гарячці
масний (твустий) - жирний
мастиво - мачанка (запражка) - їда
мастити (хыжу) - вирівнювати земляну долівку в хаті, сінях, ґанку
масьлянка - залишки сметани після збиття масла
Матий (ім'я) - Матвій
махель (махляр) – обдурювати (обдурювач); шахраювати (шахрай)
маціцкий - маленький (такий гад маціцкий, а так далеко мече)
мацяти (куры) - перевірити курей чи будуть нестися
маць - маленький
мвака (млака) - калабаня (але тимчасова) від талого снігу, або дощової води
мводий (моводий) – молодий (жених) на весіллі
меджа - межа
медже (меже) - між
Мелиянка - Меланія (ім'я)
мельдувати - доповідати
мендлі - полукіпок (12 снопів) поставлено вверх колоссям, зв'язані перевеслом і накриті
снопом, але колоссям вниз
мено (імено) - ім'я
мерва - залишки незаграбаного зерна в полі
мерест (мереститися) – нерест (нереститися)
мерза - негідник
мериндя - їжа, яку брали пастухи на пасовисько
мерфелити - говорити раз так, а другий раз по - іншому
метати (мечу, мечеш, мече) - кидати (кидаю, кидаєш, кидає)
метер - не тільки міра довжини, але і ваги (1 метер – 100 кг)
меч - кинь (меч то з рук)
мештегряда - балка під стелю в житловій кімнаті, яка зв'язує дві протилежні стіни кімнати
мигати - миготіти (лем сья мигнув попід вигляд)
миґи - жестикуляція (він вшитко розумів на мигах)
мин - обмини, обійди, об'їдь (сыну, мин ту керу, тату віз ту керу мине)
минашка (минаш) – солдатська похідна посуда
мырдати - махати: головою, хвостом, щіткою до біління іт.д. (лем сий гововом
помырдав)
мырчати - 1. бубніти собі під ніс (нич не повів, лем штоси мырчав); 2. мурчати (про
кота)
мисник - дерев'яна мебель (як стелаж), гарно оброблена, іноді різьблена для зберігання
мисок, тарілок
мисья (мисьятко) - мисочка
мисьліти - думати (ой не сплю, не сплю, лем сий так мысьлю)
Митро - Дмитро (ім'я)
Михав - Михайло (ім'я)
мыдво - мило
мылити - помилятись
мыльны - помилкові
мі - мені
Мілька - Емілія (ім'я)
млинец - жорна молоти зерно
міхир - міхур
мінцир - рід ваги
мішкар - той, що каструє тварин
мішкувати - каструвати
млинцівка - кий (патик), яким крутять жорна
мліти - зімліти, втрачати пам'ять
млоцкарня - молотарка
млоцок - той що ходить молотити
Модес - Модест (ім'я)
модрен (шквірк) - модрина
мозьджір - саморобний пристрій для стрільби (але тільки для створення звуку)
моква - дош зі снігом
мокрявий (вах, дровно) – мокрий (не зовсім сухий)
мотыка - сапа певної форми
мотыля - метелик
мотовыво - пристрій, на який намотували пряжу з верейки
мотуз - шнур
мочыво - калабаня (постійна від підшкірної води)
мошыти(сья) - розпушувати (ся), (ниткы ся мошат на кроснах)
мурава - трава над річкою
мурянки - мурашки
мусово - примусово
муштарда - гірчиця
мюд - мед
м'я (мі, му) - мене (мені, йому) (повіч му, же го барз люблю)
Н
наваляти - наскидати
навардзолити - зробити щось ябияк
навертати - повертати, завертати
навершник - верхня частина миснички (боденки)
навет - навіть
навидіти - відвідати, навідати
навимуляти - намулити, нанести (вода навимулява тоти камені)
наволоки - шнурівки з вовни до керпців
навспак - проти руху сонця, годинникової стрілки
нагварити - намовити
нагвий (а, е) - наглий(а, е)
награбки - награбане в купи сіно, яке можна (кожну купку окремо) охопити двома руками
надыбати - зустріти
надос (надост) - досить, доволі
найбарже - найбільше (найбарже мі шкода той дітины)
найвеце - найбільше (найвеце сья пватит за рясового барана)
найгарща - найгарніша (його фраірка найгарща в селі дівка)
найліпше - найкраще (найліпше буде, як нигде не підеш)
накляти - наклясти
намысьлітисья - надуматися, зібратися з думками
налізне - плата за знахідку
нальондатисья - напитися понад міру (сья нальондав, як той быцок)
на моє сумліня - клятва на мою совість, чесне слово
намітувати - накидати (солому, гній, сіно)
нанашко (а) - хресні батьки
на око - приблизно, менш-більш (як на око, то ту є веце фестметра)
наостатку - наостанку, в кінці
напічніти - напічнявіти
напоминати - нагадувати
направду - справді, серйозно (повідам вам направду, жем там не быв)
напродай - на продаж
нараіти - рекомендувати (люде мі нараіли, а я, бортак, їх посвухав)
нарыхтувати - наготовити (нарыхтував паліня на ціву зиму)
нарікати - мати на когось жаль (на никого не буду нарікав, бом сий сам нашов тото звото)
нароком - навмисне
нарты - лижі
наростіж (наростежа) – повністю відкриті двері, вікна
нарубы - навиворіть (ліва сторона) (Гдів єс кошелю нарубы)
насьміхуватисья - насміхатися
натина - бадилля (посохле картоплиння)
натовканец - мозоль на підошві ноги
наторгати - нарвати (ид си наторгай ябвок)
наточыти (хыжу) - навести, розрівняти і втоптати землю в кімнаті, де немає підлоги
нахпріст - на цілий день без перерви
нашто - навіщо
небесний - блакитний
незграбний - неповороткий
неє - немає (неє нич)
ненза - воші
неруш - не рухай, не бери
нес - неси
нестисья - 1. їхати на коні; 2. кури несуться
нетота - 1. не та, 2. трава, лікарська рослина, яка викликає блювоту
ниґда - ніколи (на сьвятого ниґда)
нигде - нігде
никому - нікому
нырска (свинка) – морська (свинка)
нырка - нирка
ни се ни то - ні те, ні се
нихто - ніхто
нич - нічого
ниякий - ніякий
ніч (ніж) - поки (буду го мучив, ніч не повіст, де сховав тото, што фкрав)
німина - худобина
ніт - ні
нон - той (то нон батяр тото наробив)
новітний (а, е) - щось нове
ногавиці - штани з домотканного полотна
ногавкы - штани
ноле - ану (ноле, под ту сам)
нурка (нурца, нюрка) - нирнути, скочити у воду вниз головою
нюс - ніс (нюс, певні, з метер бандур)
нягати (нягай) - не рухати, ( не торкатися)
няньо - тато
ньой - неї (ты до ньой ходиш)
О
обабрати (сья) - забруднитися
обарянец - бублик
обаряны (бандуры) - варена в мундирах (картопля)
обатурити(сья) - 1. прокинутися; 2. прийти до пам'яті
оберати(сья) - наривати
оберговзы - робочі штани
обердзяд - найбідніший жебрак
обернути(сья) - повернутися
обзерати(сья) - оглядатись навкруг
обзыряти - перевіряти, мацати (давам, давам, ищы дам, обзырямсья ищы мам)
обырви - вії
обырвус - голодранець
обыяти - обняти
обіручний столец - стілець, на якому була дерев'яна головка, що під тиском ноги через
лапку і важіль, тримала дерев'яну заготовку, яку стругали обіручним ножем
обіручний ніж - ніж, який мав дві ручки, якими стругали ґонти, держаки і т.д.
обісхнути - обсохнути
облесний - облесливий
облуда - той, що вміє щось виманити (ид мі з очи, ты облудо)
обмахлювати - обдурити, обшахраювати
обовочы(сья), оболікати(сья) - одягнутися, одягатися
обовочына - наволочка
обовона - плівка
обрыднути - надоїсти, набриднути
обрік - фураж
оброчниця - торба для фуражу
обтелепати (сья) – змочити нижню частину штанів або спідниці
обходити - доглядати
обшывка (ковнір) - комір
об'явити(сья) - показатися
овад - ґедзь, велика довка муха, що кусає тварин
огваряти - обмовляти
оген - вогонь
оглав - узда (полотняна)
огниво - ланка ланцюга
ограбкы - див. "зграбкы"
огурок - огірок
оґер - жеребець
одвільгнути - набрати вологи
одвож - відкласти (одвож тоту справу до заран)
одгваряти - відговорювати
одворотні - навпаки
одгрівати - відігрівати (взявас сья обгрівати сир, то юш роб)
оддавати(сья) - виходити заміж
одіж - одежа
один - вдягни, одягни
одказати - відказати, відмовити
одквитати - відцвітати (наша грушка юш одквитва)
одміна - нелюд, нелюдський (якысий такий, як одміна)
одмяк - відлига
одомаш - могорич
одособитисья - відокремитись
одпочыти (одпічнути) - відпочити
одсаль(одталь) - звідси(звідти)
одтамаль - звідти, звідтам
ожгар - лобуряка
ожеребитисья - вродити лоша
ожына - ожина (тільки стебла)
оздоба - прикраса
озерати (сья) - оглядатись назад
озывати (сья), візвати(сья) - відгукнутись на поклик
означат - означає
оковот - великий сніп обмолоченого жита, двічі перев'язаний перевеслом
окопувати - сапати
окотитисья - привести потомство (коза, вівця)
окрес - сторона
округлянки - сорт слив
oкрутні (окропні) - сильно, надзвичайно
олій - олія
оліярня - олійня
олувко (олуфко) - олівець
омаскати - намастити (напр хліб перед випіканням яйцем)
омаста -чим мастять страву
омеляти - обмелювати, дерти (на крупу)
оминути(омин) - обминути
омысьні - навмисно, спеціально
они - вони
онучы - онучі
опавати - віяти опавачкою
опавачка - дерев'яне корито, довжиною до одного метра, яким вивіювали зернові відходи до вітру
опавка - кошик, плетений з лози, великий, формою еліпса
опальшкувати - обмолочувати з грубілого, не повністю, снопи жита
опальшок - обмолочений, неповністю, сніп жита
опарений - облитий кип'ятком, переносне - дуже нервовий, різкий, швидкий (полетів як
опарений)
опасати(сья) - підперезатися
опата - лопата
опліча - жіноча блюза білого кольору з довгими рукавами і викотами
опляцкы - галушки круглої форми
оприкрити(сья) - надокучити комусь
оркіш - штучно виведена схрещенням злакова рослина
осевко - брусок
Осиф (ім'я) - Йосип
оскомина - оскома
оставатисья - залишатися
остырва - тонкі дрючки або навіть колені наполовину, якими обгороджували поле
острий(а, е) - гострий(а, е)
осуга - поверхнева плівка, яка утворюється в бочці або іншій посудині з капустою,
огірками і т.п.
отворяти - відкривати, відчиняти
отелитисья - корова отелилась (мала теля)
отец - батько
отік - гнійна рідина, яка утворилася на рані живого організму
откаль - звідки
отпущыня - відпущення
отрава - отрута
отсаль - звідси
оттамаль - звідти
отупно - страшнувато, неприємно (отупно єдному г лісі)
офіра - пожертвування
оціджавка (ціджавка) - примітивний дерев'яний друшляк
очутити - привести до пам'яті
ошаліти - здуріти
ошукати (ошуст) - обрахувати, обміряти (ошукав мя бестия на пів звотого)
П
павза - перерва між уроками
павуз - врубель (довгий патик для прив'язування сіна, соломи на возі, на машині)
павузити - притягувати павуза з допомогою шнурів
патерак - рот (принизливо)
Пазя (ім'я) - Пелагія
пажыти - робити шпунти (рівчаки) на ґонтах
пазьдеритисья - задератися (топориско сья опазьдериво)
пазьдіря - відходи (деревоподібні) після тертя льону
пайка - частка
пайташ - товариш
пайташувати - товаришувати
пак - потім, після
павазник - повздовжній хлібець, що випікали на Різдво
палюнка - горілка
паля (палятко) - паляниця або мала хлібина
памула - річкова вибоїна, заглибнена в березі, над якою звисає земля з корінням дерев
пантарка - цисарка (домашня птиця)
пантрувати - вартувати, доглядати
панцакы - пенцак (крупна ячмінна крупа)
панча (паничка) - панська дитина
папірок - грошова одиниця за Австро-Угорщини
паплюга - сварлива баба, що когось обзиває
паплюжыти - незаслужено обзивати або сварити (та юж ня так спаплюжив на нич)
папортина - папороть
папуля (папулятий) - рот (мордатий) (Стуль папулю)
папучы - старе взуття
парадний - гордий, пишний
паренина - запарений корм для тварин
пария - рів, вибоїна - місце, з якого трудно вийти, виїхати
парібчыня - парубкування
паробок - парубок
партач - псуй, бракороб
парадниця - гордовита і та, що гарно одягалась
пасвнско - пасовисько
пасия - пасія
паска - велика, спеціально приготовлена хлібина, яку випікають на Великдень
паскудник - гадюка, змія
пасмо - 1. пучок волосся, льону, 2. 24 нитки на мотовилі
паст - пастка
пасувати - підходити, виходити (она бы му пасувава, та заз мі не пасує)
пательня (рондель) - сковорідка
патыча - патики
патычкы - сірники
пахнячий - пахучий
пахоля - дитина (ид од мя з тим пахолятом)
паця - порося
пацюркы - намисто, коралі
пачісне - 2-й сорт лляного полотна
пащана опата - лопатка, якою саджали до печі хліб
пащека - щока
пащекувати - наговорювати, пискувати на когось (пащекує на мя и пащекує)
пванне (пвадне) - невидне, неякісне (хоц и іст, а таке, чогоси, пвадне)
пвашанкы - дитячі саморобні санки
пвахта - 1. головний жіновий одяг, 2. скатертина
певниця (пивниця) - підвал
пейза - зарплата
пелевня - приміщення, де зберігали полову (інколи літом там і спали)
пеня (пеньгаво) - той, що повільно щось робить (повільно)
пеняти - довго десь сидіти, або працювати
перевертати(сья) - перекидатися (віз сья гет перевернув)
пергач (мешпергач) - летюча миша, кажан
передовшытко - перш за все перекстити(сья) - перехреститися
переобовочы(сья) - переодягнутися
перниця - пирій (бур'ян)
перун - грім (перун бы тя скарав)
перфума - духи, одеколон
перяйка - відділення у шафарні (скрині) для зберігання зерна, борошна
пестракы - веснянки
песьчьох - облесливий
петрушыти - випотрошити середину птиці, тварини
пец - піч
печы (печ) - пекти (печи)
по жeбраню - жебракувати (просити по хатах)
пыркий - кирпатий (ніс)
пырскати - прискати
пырщ - прищ
пыск - рот (зневажливо про людей)
писк - тонкий різкий звук
пискати - грати на сопілці або листку (Йой, як тот паробок гарді пискат)
пыскувати - говорити неввічливо, різко
пищавка - сопілка
пищок - свисток
пияк - п'яниця
півбутка - туфлі
півкішкы - до воза замість дощок або драбин (плетені, парадні)
під - горище
підберати - коли косять (жито або пшеницю) так, що скошене лягає на стояче, то
його потрібно підібрати, щоб косити дальше
підмурок - фундамент
підпавок - буханка (хліба)
піздрю - подивлюсь, гляну
пінязы - гроші
піперечына - поле, яке розміщене впоперек інших
піперечний - уперечливий
пірити (спірити) - красти (вкрасти)
пірнячий (а) – пекучий (а), гострии (а) (оцет, цибуля)
пістувати - няньчити
пістунка - нянька
піше - пішки
поімати - половити
пйон - висок
пйонувати - перевірити по вертикалі
плекати - годувати грудьми
плюта - сльота (затяжна дощова погода)
плянтати (сья) - шпортатись, спотикатись (але сья плянче, ледво иде. Не плянч сья мі під
ногами)
плянтро - 1. Стеля над сіньми; 2. Поверх у будинку
плясканка - притиснутий каменем вигрітий сир, завернутий у рідке полотно, що потім діставав форму сплюснутої кулі
пляц - місце (каждий ма свій пляц)
пняк - пень
побратисья - одружитися
повава - стеля
повересво - перевесло
повивати - пелената
повідати - казати
повісмо - в'язка найкращого прочесаного льону, йде на виготовлення тонкого полотна
повісти (повіч) - сказати, (скажи)
поготів - тим більше
под (пот) - ходи (ход гев, поле гев)
подабатисья - подобатись (роб як сья ти подабат)
подавсья - змарнів (подавсья чогоси гет наш Юрко)
подвигатисья - піднімати вантажі понад міру своїх сил, що приводить часто до травм,
найчастіше грижі
подырдати (подыргати) - потрясти (як тя подыргат на возі, ніж до Ґорлиц доідеш, то юш и дохторя не треба буде)
подышір - кухонний буфет, мисник
подіждий - зачекай, підожди
порунтувати - розвалити
поряндати - подерти на ганчірки
посьчіль (пощіль, постеля, вушко) - ліжко
посмот - подивися
постарунок - комендатура поліції
посьлід - відходи зерна
потім - після
потрава - шкода, нанесена посівам
потрясана - вид танцю
потратити - погубити, загубити
поховати - похоронити (та фчера зме го поховали)
поцтивіст - честь, совість
почестунок (почесно) - могорич
пощамбати - порозколювати дрова на тріски
правда - 1. правда; 2. частина маснички на навершнику
правидла - паста для взуття
праві - майже (праві же так)
правуватисья - судитись з кимось
прайник - праник для прання білизни
прамено - промінь (сонця), а також лляного полотна
пражыти - смажити
прас - праска
пребачыти - пробачити предвиджати - передбачати
представліня - вистава
през - через
преці (прецінь) - але ж, адже, про те, тим більше
прыдеш - прийдеш
премиленький - любий, дуже милий
преокрутні - дуже сильно (лем сья преокрутні звых языків бою)
привожати - привозити
приданчане - весільні гості зі сторони молодой, які прибувають з приданим
призератисья - дивитись, придивлятися
приздрітисья - подивитися
приклякнути - 1. присісти на коліна; 2. притиснути когось коліном
примулити - замулити (зелену травичку, водо, не примуляй, сама сья дівчино до мня не притуляй)
припін - довгий ланцуг, на який прив'язується тварина на пасовиську
припецок - припічок
приповідка - приказка
припоминати - пригадувати
прискринок - мала скринька на боковій стінці ляди, що також закривається вічком
приспаласья - завагітніла без шлюбного чоловіка
приспанка - мати одиночка
приставати (пристати, приставий) - дозрівати (дозріти, стиглий)
присташ - приймак
присячы - присягнути
причаїтисья - сховатися, щоб швидко, несподівано показатись, налякати чи напасти
причандаля - додатки до чогось
причіпок - причепа до хати
пришва - прийшла
пришов - прийшов
прищепок - латка на взутті, нижня частина якої прибивається цвяхами або кілками, а верхня пришивається до пришви дратвою
пріча - тапчан
проба - репетиція
прогайнувати - розтринькувати, прогуляти
проконича - спинка ліжка
промарніти - змарнувати
пропуклина - грижа
простерати - застеляти, розстеляти (идеме лен простерати)
противні - навпаки
протинок - кома
протріщатисья - відкривати очі, світати, переносне - випогоджуватись
проца - рогатка
проятий - дуже різкий, впертий
прудко, прудкий (а, е) - швидко, швидкий (а, е) (смотсья на нього, який прудкий)
прядено - моток пряжі
прядкы - ті, що наймаються прясти
прятанка - гра в піжмурки
прятати (пряч) - ховати(ховай)
пструг - (риба) форель
псути (псуй) - псувати (той що псує - бракороб)
пхати - штовхати
публіка - гуляща дівка
пугайда - великий росток
пукати - стукати в двері
пулька (пуляк) - індичка (індик)
пуст - пусти
пут - дорога
путиска - місця біля доріг, де росте трава
пуцувати - чистити (коня)
пучытисья - піднімати щось непосильне або дуже важке
пущаня - запусти (перед постом)
пущати - пускати (Югасе, Югасе, не пущай на наше, бо на нашім трава, овечкам нездрава)
пущатисья - очищатися, відперати від бруду
п'ясты - кулаки
Р
радити - 1. давати собі раду; 2. говорити
райбачка - магільниця для прання білизни
райвах - гармидер, балаган, шум
райткы - галіфе
рамач - частина пристрою для розгладжування білизни після прання (друга частина пристрою - катулька)
рано - ранком, вранці
рапавий - шорсткий
рахуба - рахунок
рахувати - 1. лічити(кількість); 2. думати (я рахую жем зробив добрі)
рачкувати - ходити рачки
рашпель - рашпіль
реверенда - фрак, довгий чорний одяг
ревкати - відригувати
рекрут - призовник до війська
ректи - мовити (я ти речу же-м там не быв)
ренч - розвідний гаєчний ключ
ресьік - вугільний стержень, яким писали на графітовій пластинці
ретязка - короткий ланцюг для прив'язування тварин
риґати - рвати
риґель - дерев'яний засув
рыж - рис
ризы - одяг священника
риндзя (кляґ) - шлунок зарізаного малого теляти
рынка - чавунна сковорідка з трьома ніжками, на якій смажили над розжареним вугіллям
рипати - часто відкривати двері (чого сья рипаш?)
рыхтуватисья - готуватися
рычати - 1. ревіти (корова); 2. переносне - дуже плакати (чого ревеш як теля)
ришар - той, що робив хомути
рыяк - 1. рило (свиняче); 2. переносне - лице (дай му по рыяку, най не лізе)
різ - їдь (ножа, коси, сапи і т.д.)
різанка - домашнє тісто
різач - примітивна січкарня (ніж)
різовина - опилки
різьдзя (ріща) - хмиз
рін - стрічка суші вздовж річки, яка під час розливу заливається водою
рінгы - кастет
робити (роб) - працювати (працюй, роби)
ровер - велосипед
розбещений - розпещений, розпущений
розбурити - розвалити, розібрати
розвиднятисья - світати
розваджувати - розчіпати, роз'єднувати
розвора - деталь воза
розширювати - розважати, розвіювати важкі думки
розгайдати - протратити (майно, гроші)
розгов'язний - неекономний, марнотратний
розгорнутисья - роздягнутися (та бы-с сья розгорнув кус)
розкыплений - розварений
розкленути - розкрити (пальці)
розмаіты - різні, всякі
розмаіті - по різному
розмітувати - розкидати (ид ле порозмітуй тот гній по загороді)
розпавузити - скинути павуз
розпознатисья - познайомитися
розпустити - 1. щось на довше; 2. переносне - на дворі розпустило
розпучыти - роздушити
рознучытисья - дістати грижу
розрывка - перерва, зміна
розсыпати - 1. щось розсипати; 2. переносне - зробити когось втратним (але-с го, небоже, розсыпав)
розточыти - розмотати (нитки, клубок)
розтежа (розтіж) - навстіж (отвор двері на розтіж)
розчеперитисья - розтавити ноги
розчервонітисья - почервоніти
рокыта - вільха
рондель - сковорідка
ропа - нафта природня
росів - юшка з вареного м'яса
росне - росте
росохатий - криластий, розгалужений
розхыботати - розхитати
рочинець - річниця, час якоїсь дати
рубы - зворотна (ліва) сторона одягу (одів єс кошелю на рубы)
ружа - роза
Рузья (ім'я) - Розалія
руковины - заручини
румеґати - ремигати
румянец - рум'яна (лікарська рослина)
рунтувати - нищити (кертиця вшитки грядки зрунтувава)
рура - труба металічна
Русаля - Зелені свята
ряд - 1. порядок (в хыжы неє ряду); 2. рядок
рянды - ганчірки
ряса - 1. раса народів (чорна, жовта); 2. частина снопа зі сторони колосся (сквадай до стіжка рясу до ряси, а гудзьір до гудзьіра); 3. чернечий одяг
ряф - обруч (на колесі, бочці)
С
сади - сюдою
саво - обшиті в плівку солені куски сала
саля - зал
самы такы - такі самі (їх быкы самы такы як и нашы)
санна - снігова дорога
санкы - виїздні сани (залубні) (Запряж лем коні до санок и вйо)
сващыти (свашка) - бути на весіллі старостихою (старостиха)
свекра - свекруха
сверблик - свердло
сверблячка - короста
свершок - цвіркун
свиннак - рід бур'яну, який охоче поїдають свині та гуси
світлина - фотографія
своік - малої місткості дерев'яна кругла точена банка, що вільно закривається також точеною дерев'яною кришкою (в ній, як правило, пастухи носили сир, масло)
свойой - своєї
свора (сворень) - частина воза
свуга – наймит
свужыти - працювати по найму, служити
секундувати - грати на 2-ій скрипці
Семан (ім'я) - Семен
семериця - постити семерицю, значить 7 діб нічого не їсти
сендзя - суддя
сервус - здоров (вітання)
сесе - це (дай мі сесе горня)
си (сой, сий) - собі (як я сой засьпівам двома говосами)
сызы - сльози
сикавка - пожежний або ручний водяний насос (помпа)
синяк - 1. синець, 2. синюх (гриб)
ситит - паде дрібненький, тихий дощик
сыпанець (шпихлір) - приміщення, де зберігали зерно, часом одежу, деколи там і спали
сідиско - сидіння (на возі)
сикавиця - дрібний дощ зі снігом і вітром
сітник - трава на мокляках, трубчаста
Сандра (ім'я) - Олександра
скавородитисья (шкавородитисья) - бридитися, гидувати
скапнути - померти (хворіючи)
скваданка - гостина по закінченні вечірок
скевко - скло до лампи
скірати - скористати щось, зробити щось корисне
скірні - чоботи
склеп - крамниця
склялічина - бите скло
склясти - клясти
сконати - померти
скопыливасья - родила позашлюбну дитину
скора - шкіра
скрептати - чистити картоплю від лупи
скуситель - спокусник
скуткы - наслідки, результати
следзь - оселедець
сливчанка - сливовиця (самогон із сливок)
слизгавка - дуже слизько на вулиці, що трудно ходити
слинавка - хвороба худоби
смаркач - сопляк
смарклі - соплі
смот - дивись
смотріти - дивитись (посмотсья на дябва, але добрі смот)
смрід - сморід
снувальниці - пристрій для намотування пряжі з льону, вовни для ткання основи полотна
снувати - намотувати пряжу для ткання
совонина - сало
сойкы - угорські сиві воли з довгими рогами
сокырвиця - кров з наривів
сокырник - місце для зберігання сокири
солотрук - круглий камінь, яким розтирали сіль, перець, тощо
сомар - осел
сонечник - соняшник
сопух - тепле повітря, але не зовсім чисте
соровий (а) - сирий (а) (дырва соровы)
сосьнякы - маслюки (гриби)
соха - росохатий патик, до якого клали конюшину, сіно
спадок - спадщина
спасений (а, е) - ожирілий(а, е), повний(а,е)
сперати - 1. зупиняти (сперво сья дерево на ріці); 2. гальмувати (сперай віз покаль не пізно), 3. забороняти (та я му не сперам)
спередити - випередити, обігнати
сперсья - стримався спырсво - розлетілось (маво юж быти весьіля и сья спырсво)
спідник - нижня жіноча сорочка
спірити - вкрасти
спласнути - зменшитись(пухлина)
сподіватисья - надіятись
сподні - штани з фабричного полотна
сподок (спідки) – саме (і) нижнє (і) дерево в стіні деревяної хати
спонаглятисья - поспішатися в роботі, ході
справити - придбати, купити
справуватисья - вести себе пристойно, гарно поводитись
справдити - перевірити в правдивості сказаного
спрагота - сильна спека
спрягатисья - коли двох господарів мали по одному коневі і впрягали їх до одного воза
спуст - довгий рубанок
спустигало - неохайний
спуститисья - 1. покластись на когось; 2. відв'язатись (кінь, корова)
спущати - 1. відв'язувати худобу від стійла, 2. витискати олію
стаі - шар поля (посіяв стаі вівса)
старанка - лемішка
старатисья - журитися
старина - старі речі
старунок - смуток, журба
стервиско - місце, де закопували дохлу худобу
стаянка - колиба на пасовиску
стерпва - затерпла (нога)
стинати - різати, рубати ліс
стырчати - 1. стояти (переносне) (чого ту стырчыш, ид домів); 2. щось виглядає (жебыс не хпав, бо там якысий патык стырчыт зо землі)
стігати - стягати
стівка - сотня (грошей)
стігач - нашильник
стіжок - полукіпок
стопец - гуси мають стопці
стопні - градуси (гнеска певні є з двадцет стопнів морозу)
стопня - ступня
стопорчытисья - 1. ставати сторца; 2. опинатися (ти юш посвухай, докаль сья будеш стопорчыв)
сторцьом - сторц, класти щось вертикально
стохмати - зробити щось як-небудь
стояти (о когосы) - ставитись (до когось) (Я о тя не стою, мамы сья не бою)
стратити - загубити
стратитисья - витратитися (стративсья фест на тоту гостину)
стриєчний (брат) - двоюрідний (брат)
стрык - батьків брат
стрикат - коле (у вусі, в боці)
стрына - жінка батькового брата
стрижій - перукар
стріжак - однорічне лоша
строканець - ремінець у постолах
стромы - високі дерева
струг - різець з ручкою до ґонтів
струп - пригоєна трохи рана
струхнівий - трухнявий
стрямба - стрічка тканини, відрізана від стирки
стряска - суміш сіна і соломи
студенина - холодець
студенка - джерельце
студено (студін) - зимно, холодно (холод)
студня - криниця
стугнути - 1. згустіти (кісто най ищы стугне); 2. підросте, набереться сил (хвопец най стугне, и товдиль аж піде свужыти)
стуняти - подешевіти
ступір - дерев'яний, закутий знизу стовбур, яким в ступиці обдирали зерно на крупу
ступка - дерев'яна посудина з грубими стінками, зроблена з стовбура дерева, в якій ступором обдирали зерно
стухлей - скупий
стухнути - запліснявіти, зацвисти
схіснувати - використати
сукати - скрутити (шнурок)
сумліні - чесне слово (клятва)
сумліня - совість (та юш не маш ниякого сумліня)
сусьік - скриня (ящик) для зберігання зерна
сут - є (они сут ту)
сухий - 1. сухий (ярец юш сухий, можна мовоти); 2. худий (та він такий сухий, лем єдна скора и кости)
сухота - засуха, посуха
сухоты - туберкульоз
суций (а, е) - здатний (а,е), придатний(а,е) (та він до ничого не суций)
суча - сучки (з дерев), гіллячки
сушня - лежанка
суш - дуже сухий(а,е) або в переносному - дуже худий (а,е)
схаліти - змарніти
схіснувати - спожити, використати
счыстиско - плівка та інше від плоду у тварин
счулитисья - скулитися
сьваліти - свербіти
сьвато - свято
сьвіркотати - щебетати (пташки, діти)
сьвітлиця - гостинна (кімната для гостей)
ськіпка - 1. защіпка (дверна, віконна); 2. нею вишкробували залишки тіста з корита
ськрябати - скребти
сьніговиця - сніг з дощем і вітром
сьніте (ий) - пусте (ий) (зерно, горіх)
сьпіритус - спирт
сьпіритус палячий - денатурат (деревний спирт)
срюбстак - тиски слюсарні
сьсідатисья - скиснути (мовоко юш сьіво)
сьцюк (щюк) - недопалок
сьцюс (щюс) - стос (акуратно складені колені дрова)
сьяги - складені метрові грубоколоті дрова (1 сьяг = 1 складометер)
та де-ж бы - та невже
таітисья - не признаватись про щось, у чомусь (кажут люди, же го люблю, а я сья не таю)
такы самы - точно такі
таксатор - той, що визначає розмір заподіяної шкоди
тамди - тудою
тамто, то (тото) - те (це)
тамтой (тамтому) - той (тому)
танір (тарелик) - тарілка
тарка - кличка пса
таркастий - різнокольоровий
татарка - гречка
твар - обличчя
твоітсья - 1. слабо горить (вогонь); 2. мати спрагу (твоіт го)
твумак - вантаж, тлумак
тебетівка - шерстяна хустина (дебетова)
терен - територія певна
теркы - терен
термін - судова справа
термосити - трясти
тернавкы - сливи, щеплені на терені
терпитисья - терпіння (сья му не терпит)
терхоба - щось велике, важке
тета - тітка (мамина, або татова сестра)
тестамент - заповіт
теца - піднос
Тимко (ім'я) - Тимофій
тівко - тільки, скільки
тівна (тювна) - тільна (корова)
тіж - теж, також
тімениці - порплі
тырвати - тривати (не стырваво и два тыжні, як я сья оженив)
тырмосити - трусити (людину). (Так мя гад тырмосив, же мі аж говова кляпава)
тырчати - стирчати, заважати
тифус - тиф
тычытсья - відноситься (тото сья до тя не тычыт)
тлумитисья (твумитисья), перекидатися, нележати спокійно (та юш не твум тоту перину)
товди (товдиль) - тоді
товочыти - м'яти, топтати
томасина - міндобрива
Томко (ім'я) - Тома
топір - важка сокира для розколювання грубих дров
топориско - топорище
тороки - френзлі (на хустині)
торгати - рвати (ид торгай черешні ківко хцеш)
тото (тоти, тамти, тота) - це (ці, ті, та)
точыти - гострити на точилі
трагар - бальок
трапитисья - мучитись, важко працювати (але сья трапиш небоже)
тратити - губити
трач (тартак) - пилорама, лісопильний цех
трачова пива - пила для двох осіб, з яких один стояв зверху, а другий знизу під кобелицями
трафіка - тютюнова фабрика (вироби)
трафунок - випадок
трепота - осика
трефний (а, е) - бридитись щось їсти
трім (троми) - зрізане грубе дерево (Але трома звалили)
трінкувати - штукатурити
тріснути - (переносне) - вдарити (як тя трісну)
трунок - напиток
трутнути - штовхнути (лем го кус трухнув, а він хпав)
трускавкы - суниці
трущыти - лущити (горіхи)
трясти - трусити (яблука)
ту - цю
тугий - міцний
туньо - дешево
тус, ту-єс - ти тут?
тя - тебе
тяма - пам'ять (за мойой тями, ищы такого не быво)
тямити (тямиш) - пам'ятати, згадувати, пригадувати (памятаєш)
У
убіч - схил гори
убраний (а, е, і) - вбраний(а, е, і), гарно одягнутий (убраний як пан)
убраня - костюм
уважати - думати, рахувати (уважай жебис не змылив. Уважам, же так буде ліпше)
удиво - гачок ловити рибу
удоводнити - довести
уж (юш,юж) - вже
уйко - мамин брат
уйчына - жінка маминого брата
ука - лука
учка - лучка
улан - кавалерист
Улька (ім'я) - Юлія
урвитель - збиточний
урвіш - збиточний, розбишака
урывати - забирати, відбирати (не урывай чести никому, то і тобі не будут)
урльоп - відпустка
усталити - встановити, переконатись
уферма - недотепа
ухо - вухо
уця - вівця
ушы - воші
Ф
фават - кусень, великий кусок
фавды - складки одягу
файка - люлька для куріння
файний (файно) - гарний (гарно, приємно)
файстриґувати - попередньо рідкими штихами позшивати
файфа - велика дерев'яна катушка для намотування ниток
файфниця - стінка для закладання 16 файф
фактор - помічник або покупця, або продавця (дав Бог купця, а дябов фактора)
фалечний - фальшивий
фаля - хвиля
фамелия - сім'я, родина (але єс трафив до фамелиі)
фаризей - фарисей
фасувати - одержувати за рознарядкою
фафлюфтерувати - лаяти, як правило, німецькою мовою
фафрати - говорити на когось, пискувати (лем на мя фафре и фафре)
файчак - 1. тютюн для люльки; 2. курець, котрий курить люльку
фербель - азартна гра в карти (на гроші)
федоровиця - піст
фест - сильно, дуже багато
фестметер (фезметер) - метер кубічний
фестункы - окопи
Фецко (ім'я) - Федір
фындати - не шанувати (одяг, гроші)
фіґлюватн (фіглі) - жартувати (жарти)
фігляр - жартівник
фігурант - помічник землеміра при комасації
фізоля - фасоля
фільці - чоботи, в яких підошва і пришви шкіряні, а халяви сукняні
фінанц - прикордонник
фльондра - та, що не вміє шанувати щось
фляшка - пляшка фолюш - майстерня, де з вовняного полотна робили (били) сукно
форкотати - картавити, не може вимовити «р»
форст - дошка товщиною 4 см
форшпан - примусова робота
фтікати (фтюк) - втікати (втік)
Фтодос (ім'я) - Теодозій
фраір - той, що дружить з дівчиною
фраірка - дівчина, з якою дружить хлопець
францы - цим словом називали всі венеричні хвороби
фрас - прокльон легкий (ид од ня до фраса)
фрасунок - переживання, журба
Фросия (ім'я) - Євфрозина
Фтодоска (ім'я) - Теодозія
фузия - рушниця
фура - фіра, підвода
фурман - фірман
фурати - віяти, дути
фурт - завжди, весь час
фугрины - одвірки
фурткя - хвіртка
фурчати - обертатися так швидко, що видає звук (як засукав веретено, то аж зафурчаво)
фуяра - духовий музикальний народний інструмент, типу сопілки
X
хабзина - бузина
хаморода - затінок, місце, куди можна заховатись
хап - пастка, капкан
хвиля - 1. погода (тільки гарна, сонячна); 2. час (по хвилі приду до вас)
хвіятисья - хитатись
хвоп - чоловік, селянин
хвопчыско - хлопчина
хворотя - хвороба
ховошні - штани з домотканого сукна овечої вовни
хресний - охрещена дитина
хыбаль - хіба
хыботати - хитати
хыжа - хата
хырбет - хребет
хімля - на неї жінки накручували волосся
хіснувати - споживати, використовувати
хлептати (хлепче) - пити (п'є) (хлепче як воду)
хлюпати - вода переливається понад край
хляпа (на вулиці) - мокро, йде дощ, мокрий сніг
хляпати - 1. брискати; 2. йде тихий, рідкий дощ зі снігом
хляпкати - 1. плескати (в долоні); 2. теліпатись (взуття)
ходте - ідіть, ходіть (ходте здоровы з Богом)
хованец - вихованець, прийомна дитина
ховати - 1. виховати (людину), виховувати; 2. годувати (тварин); 3. ховати померлого, хоронити (ховают го заран о 3 годині)
хосен - вигода, користь
хотар - всі поля, що належать до даного села
хоц, хоцкі - хоч
храмати - кульгати
хробак - черв'як
хробачний - червивий
хот (ход) - ходи (хот гев, ноле хот)
хтіти (хце, хцу) - хотіти (хоче, хочу)
хтоди - тоді
хтоси - хтось
худобний - бідний
хоцбы - хотя б, хоч би
хоц як - всяко, всіляко, як-небудь (зроб хоц як. Як ти на свужбі быво? Та хоц як)
Ц
цабанити - наговорювати (так мі нацабанив, што аж страх)
цаль - міра довжини
цапина - дручок з металічним гаком, яким перекочували дерева
царина - загороджене поле
царок - внутрігосподарська огорожа на картоплю, ягнята та ін.
цвавом - галопом (на коні)
цваний - толковий
цвикат - 1. розрізає ножницями; 2. переносне - дрібно ходить
цверкати - капати (корова юж лем цверкат)
цвіркати - цьвірінькати
цент - грошова одиниця, переносне - дуже мало
ци - чи (а цы я тя мам ховати?)
цибух - трубка від люльки для куріння
циганити - обманювати, говорити неправду
цигантство - брехня, обман
цигарничка - мундштук для куріння
цингель - спусковий гачок зброї
цизорик - перочинний ножик
цівка - саморобна катушка
церувати - штопати
цитрина - цитрусові
цина - припой
цинувати - паяти
цибатий - вилицюватий
ціпчати - пищати (курятко)
ціфрувати - різьбити, переносне дрібно танцювати
цментір - кладовище, цвинтар
цмок (про людину) - здоровило (хвоп такий, як цмок), але ще своєрідний прокльон (ты, цмоку, перестан)
цмулити - слюпати - пити
цмитисья - темніти (цмитсья мі гочах)
цнутисья - скучати (так сья мі ту цне без вас, же-м не годен вытримати)
цомпель - сосулька льоду, переносне - соплі під носом (ищи му цомплі під носом не высхли, а юш сья бере за палюнку)
цофатисья - задкувати
цофсья (цофнийсья) - вернися
цундрі - лахміття (лем цундрі з нього вісьят)
цупкати - тупати ногами, особливо під час танцю (не піду з ним танцювати, бо він лем цупкат, як цап)
цюкати - докоряти, випоминати
цяпкати - капати (цяпний мі ту до погарика)
цьвакати - цямкати (цьвачеш як паця)
цьвак - цвях
цьма - 1. темнота; 2. вид метеликів, що літають в присмерках
Ч
чапак - старший косар, що має під своєю командою 12
косарів
част - частка, частина (я свою част дам сыновы)
частувати - пригощати, ставити могорич
чатина - дрібне гілля хвойних дерев
чатувати - чекати на когось скритно
чачко (чачо) - дитяче - іграшка
чвовек (чвовече) - людина (чоловіче)
челенки - щиколонки
чеберчати - дзвонити, тріскати
челяд - 1. молодь (хлопці та дівчата), 2. всі домашні
чепера - дерево з розгалуженим стовбуром
чеператий - розкарячений, що ходить широко розставляючи ноги
чепец - очіпок
чепитисья - 1. одягати очіпок; 2. чіплятись до когось (чепивсья мя, як вош старого кожуха)
чепігы - ручки до плуга і інших знарядь
черваковатий - червивий
червений - червоний
червениця - червона глина, яку використовували при будові печей
червец - червень (місяць)
червінка - дизентерія
черевити - топтати, розбивати
черевця - рід бур'яну
черниці - ожина
черянка - обмін, женитись на черянку - він брав за жінку твою сестру, а ти його сестру (старі люди казали так не женитись, бо одна пара буде нещасливою)
черятисья - обмінюватися, мінятися
чынити - діяти, робити (што мы з тобом чынити маме?)
чыпіти - стояти при поганій погоді
чытердесьят - сорок
чыхнути - чхати
чівка - чуприна (волося, колося снопа)
чкати - ікати
чміль - джміль
човg - танк
чом (чомси) - чому (чомусь)
чимси - чимось
чоп - дерев'яна або тканинна (скручена) деталь, якою закривали отвори
чута - верхній чоловічий одяг із сукна, довгий, нижче колін, який надівали поверх гуні
чудно (чудні) - дивно
чудуватисья - дивуватись
Ш
шавата - салат (трава)
шайта - сота частина метра кубічного
шаль - дурість
шалений - 1. танець - швидкий, 2. про людей (дівчатко шалене, не ход ты до мене)
шальки - шлейки
шалювати - оббивати стіни досками
шандар - жандарм
шантавий - той, що ходить нерівне, хитається, ледве ноги волочить
шарварок - примусова трудово-гужова повинність
шарга - завірюха, буря, гроза
шарпати - зачіпати, смикати
шаты - одяг (загально)
шатрові (цигани) - кочуючі (цигани)
шацувати - визначати вартість
шацунок - визначена вартість
шафарня - дерев'яна скриня, з перегородками і верхнім віком, кришкою, де зберігали зерно і інші продукти
шафель (шафлик) - цебер(цебрик)
швагер - щвагро (сестрин чоловік, жінчин брат, або жінчиної сестри чоловік)
шварне - чудове (дівча)
шалівка - доска для шалювання
шеле-меле - про людину, з якою нема про що говорити і немає з ким
шепелявий - той, що не може виговорити звук «с»
шептіти - шептати
шыба - віконне скло
шыковний - гарний, якісний (з оздобленням)
шынк - буфет, закусочна
шынквас - буфет (мебель) у шинку
шынкар - буфетчик
шынкель - частина осі до воза, на яку надівається колесо
шынкувати - продавати, розливати напитки
шкаредний - паскудний, противний
шкаредно - противно
шкаруплина - шкарлупа з яєць
шкарпа - крутий нахил, горб
шквірк - модрина
шкіпы (ськіпы) - колоті дрова на дрібні тріски
шклянка - стакан
шкортннй - вибагливий до їди (не буде кажду страву їсти)
шпунт (шкут) - малий ростом
шлюбанк - диван, бамбетель
шлябант - шлагбаум
шляк - прокльон (най тя шляк трафит)
шляпати - ходити неакуратно
шляйфа (шляйфувати) - гальма (гальмувати)
шмарити (шмар) - кинути (кинь)
шмата - ганчірка
шмигляр - той, що робить дотепні збитки, фокуси
шміргель (ґлянцпапір) нождачний папір
шмукляр (шмуклювати)
спекулянт (спекулювати)
шовдра - засолене сало або сало з м'ясом
шопа - куча
шпанеґлі - кнопки
шпара - шілина
шпаргет - кухонна піч
шпарівний - ощадливий
шпарувати - заощаджувати
шпик - внутрішня речовина кісток
шпыталь - лікарня
шпідлярка - спідня дошка на возі
шпік - шпигун
шпілька - шпилька
шпортатисья - 1. колупатися, 2. переносне - заважати; 3. спотикатись (не танцює, лем шпортат ногу поза ногу)
шпулька - катушка
шпурлет - мотальний пристрій для намотування пряжі на цівки і файфи
шурнути - кинути чимось, кимось
Штефан (ім'я) - Степан
Штефка (ім'я) - Степанія
штильвага - частина воза, до якої чіпляються орчики
штырі - чотири
штромфлі - панчохи
штуркати - штовхати
шувний - гарний
шугай - парубок
шулькнути - втікнути, вискочити
шурц - робочий фартух
шустати - лити (сильно) (шустат на дворі, як з відра)
шустка - грошова одиниця Австро-Угорщини
шустер - швець
шустрий - швидкий, рухливий (хлопець)
шутий - безрогий
шуфля - велика лопата
шяги - метри (купи дров по складометру - шягу)
Ю
югас - пастух, чабан (пасе вівці)
Югаска (ім'я)
юркнув - чкурнув
юхя - юшка
юш (юж) - вже
Я
ягоды - суниці
ягниця (ягничка) - вівця (овечка)
яґомосць - священник
ядвовец - яловець
якас - яка ти (яка-с мазурата)
якыси - якісь
якоси - якось
як суцо - як треба, гідно (як сья пишеш) - як твоє прізвище
яличняк - молодий ялиновий ліс
ямка - 1. ямка живота; 2. ямка в полі (ты роб ямкы, а я буду метав бандуры)
япко (ябко) - яблуко
япчанка - компот з сушенних яблук
яр - весна
ярец (ярчанка) - ячмінь (ячмінка)
ярмак - базар, ярмарок
ярувати - веснувати
яруга - яр, рів
ятритисья - запалюватись (рана)
яфыри - борівки, чорниці
Яцко (ім'я) - Яків
яшниця - яєшня
ДОДАТОК
ЗАЙМЕННИКИ У ВІДМІНКАХ
я, ти, вів, вона, воно, ми, ви, вони
Н - я, ты, він, она, оно, мы, вы, они
Р - мене (ня), тебе (тя), його, єй, нас, вас, іх
Д - мі, тобі, йому, і (ій), йому, нам, вам, ім
З - я, ты, він, она, оно, мы, вы, они
О - мном, тобом, ним, нею, ним, нами, вами, ними (нима)
М - мені (мі), тобі, ньому, ні (ній), ньому, нас, вас, них
ЧИСЛІВНИКИ ВІД 1 до 10
Н - єден, два, три, штырі, пят, шіст, сьім (семеро), вісім (осем), дев'ят, десьят
Р - єдного, двох, трьох, шхырьох, п'ятох, шестох, семох (семеро), осмох (осмеро), дев'ятох (дев'ятеро), десятох (десятеро)
Д - єдному, двом, трьом, штырьом, п'ятьом, шестьом, семерим, осмом (осмерым), дев'ятьом (дев'ятерым), десятьом (десьятерым)
З- єден, два, три, штырі, пят, шіст, сьім (семеро), вісім (осем), дев'ят, десьят
О - одним, двома, трьома, штырма, п'ятма (п'ятима), шестьома, семыма, осмыма, дев'ятерыма, десьятерыма
М - єднім, двох, трьох, штырьох, п'тох, шестох, семох, осмох, девятох, десятох
ДЕСЯТКИ
Десьят, двадцет, тридцет, сорок (читердесьят), п'ятдесьят, шістдесьят, сьімдесьят, вісемдесьят, девятдесьят, сто
СОТНІ
Сто, двіста, триста, штыриста, п'ятсот, шістсот, сьімсот, вісемсот, дев'ятсот, тісьяча
МІСЯЦІ РОКУ
1. Стичен
2. Лютий
3. Марєц
4. Квітен
5. Май
6. Чирвец
7. Липец
8. Серпен
9. Вересен
10. Жовтен
11. Листопад
12. Груден
ДНІ ТИЖНЯ
Понедільок, віторок, середа, четвер, п'ятниця, субота, неділя
ПРИПОВІДКИ ТА РІЗНІ, ЧАСТО ВЖИВАНІ ВИРАЗИ
1. Чым сья не наіж, тым сья и не налижеш.
2. Немай вірного, не будеш мав зрадного.
3. Дзяд дзяда найде, хоц сонце за гору зайде.
4. Маш дзяде дашто мати, то волиш нич.
5. Вшытко нам забрали, бо зме ныч не мали.
6. Якы ґачы, такий клин, який отец, такий сын.
7. Як ня видиш, так ня маш.
8. Пришва коза до воза.
9. Баба з воза, коням лекше.
10. Збанок до часу воду носит.
11. Взьяв чорт корову, най бере и теля.
12. В языку кости нес.
13. Нес рыбы без кости, неє чвовека без звости.
14. Не одквадай на заран, што можеш зробити гнеска.
15. Яке іхаво, таке здыбаво.
16. Всядиль добрі, а дома найліпше. 17. Што перешво, юш сья не вертат.
18. Што з воза хпаво, то пропаво.
19. Боже, дай му ліпший розум, або и тот одбер.
20. Жебы чвовек знав, де хпаде, то бы сий постелив.
21. Нехотячы зьіли кума паця.
22. Корова теля вышмарива, мовока неє, діти повысыхали як гади.
23. З єдинака, ни пес, ни собака.
24. Збераш сья, як дзяд на войну.
25. Який чорт, така і його мати.
26. Почеряй мі быча за гача.
27. Поталь збанок воду носыт, покаль сья ушко не одорве.
28. Ма скиснути, то волит бріх тріснути.
29. Причыпивсья, як вош старого кожуха.
30. Боже, жебы ляво, жебы моі бандуркы підросли (повідат лемко, як нехце нич робити)
31. Подте сади,бо тамади неє кади.
32. Мария, выжен стайню гев, а корову звож на скобу.
33. Митре, тримай быкы, бо процесия иде.
34. Ту ня болит, ту ня коле, ту мі не рушайте.
35. Зышлисья, як ушы на струп.
36. Який кабат, така півка, яка мати, така дівка.
37. Што сья дас, то сья не одберат.
38. Не копай під никым ямку, бо сам до ньой хпадеш
ЧАСТИНИ ПЛУГА
Глядір, чересво, леміш, стобиця. бляха, чепіги.
ЧАСТИНИ ВОЗА
Дышель, спиці, підойма, вісь, шаль, насад, кваниці, сворен, свора, сничкы, люшні, підкулька, колеса, букса, буштринкы, капиця, жабка, курец, шынкель, крисы, траринкы, шляйфа, літры, півкішкы, драбины, драбинкы, завоінна.
ЧАСТИНИ ТКАЦЬКОГО ВЕРСТАТУ
Навій (для пряжі і для полотна), сука, ляда, бардо, шпелудкы, рідка, крагульці, ничельниці, лабы, човнок, полотня, бычык, шкурлет (на колесо и торганий), бильця, цівка, файфи, мотовило, снувальниці, файфниця,
КІНСЬКА УПРЯЖ
Хомонт, підхват, снігач, пасы, похребтина, підбрішына, підхвостина, вічкы, узда, зембадво, притігач.
ВІТАННЯ
Слава Ісусу Христу - Свава навікы. Дай Боже добри ден - Дай Боже и вам. Дай боже щещя - Дай пане Боже и вам. Дай Боже добриден - Дай Боже здоров'я.
Просиме блище (до обіду), обідати (вечеряти) з нами. - обідайте здоровы, Боже вам запват.
Витайте же, што повісте, ходте блище, сьідайте - Боже вам запват. Будте здоровы, дякую.
ЗДИВУВАННЯ
О, раны Боскы, та што сья ставо ?
О, Марино, та юш єс наробив (аш тепер єс наробив).
О, Єзус Марийо!
О, Матко Боска!
О, Ісусе, та дежбы!
Та идже. Не може быти!
КЛЯТВИ
Вера Боже. Присьясто Боже. На мою душу. Жебы мя ту шляк трафив. Най до зараны не дочекам. Жебим так свої діти видів. Можу присячы,
НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ ІМЕНА
Чоловічі - Петро, Михав, Андрий, Володьо, Митро, Фецко, Иван, Штефан, Юрко, Тодор, Василь, Герасим, Гриц, Клим, Осафат.
Жіночі - Марина, Улька, Анна, Євка, Текля, Антоха, Петрина, Тевдоска, Параска, Мілька, Югаска, Яфроска, Штефка, Павліна.
* * *
БІГУНЯК АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ - народився 1934 році в с. Баниця, гміна Гвадишів, Горлицького повіту. Закінчив Львівський с/т інститут. Працював в Бучацькому профтехучилищі (фахова школа). З 1994 р. на пенсії. Проживає в м. Бучач, Тернопільської області.
ГОЙСАК ОЛЕКСАНДР ГАВРИЛОВИЧ - народився 1924 р. в с. Висова, Горлицького повіту. Закінчив гімназію в Горлицях, а потім Львівський університет. Працював юристом в м. Монастириськ. Помер в 1992 р. Похований в м. Монастириськ, Тернопільської області.
Надсылайте слова котрых бракує.
Local Links:
Return to Lemko Home Page
Document Information Document URL:http://lemko.org/lemko/slovnyk.html
Page prepared by Walter Maksimovich
E-mail: walter@lemko.org
Copyright © LV Productions
LV Productions
c/o Walter Maksimovich
|
© LV Productions
Originally Composed: November 6th, 2014
Date last modified: November 6th, 2014