«Загорода»


Суспільна Рада Музею лемківської культури в Зиндрановій вийшла з гарною ініціативою - прийти до лемків з друкованим словом, яке скромно окреслене бюлетенем.

У вступному слові до 1 номера «Загороди» (червень 1994 р.) читаємо: «Загорода буде поміщати материялы, якы тычат ся лемківской культуры даны про церковне будівництво, його історию, описи давных й гнесьніх сіл, охорону памяток, лемківске ремесло, обряди й народны звычаі. Будемо презентувати творчіст: артистів малярів, поетів, письменників, вспомини, біографії, важнійши події з жытя лемків.
Маме надію, же «Загорода» буде куль турным інформа тором для каждого. Най заквитне кольорами слів: волошками, маками й лотатами. Материялы будемо друку ва ти на украіньскій мові, по-польски й на лемківскі бесіді - зрозуміли для ширшого кругу читачів».
Очевидним є, що перший номер журналу (так сміло можна його назвати) відкривається рефлексіями Федора Гоча, що торкаються зиндранівського музею. Печатки музею сягають 1968 року. Отже завдяки витримці його голови музей відзначив вже своє 25-ліття. «Музей творили люде, діяче бывшой лемківской секциі при УТСК» - зауважується в статті.
Слід підкреслити, що творцями «Загороди» є лемки молодшого й середнього поколінь, про що засвідчують статті І. Пирча, В. Барни, Володислава Грабана, які серцем й душею прив'язані до минулого вітцівської землі.
Частину журналу відведено пам'яткам церковної культури лемків, а також зауваженню, що в Зиндранові створено пам'яткову кімнату жидівської культури.
Журнал не втікає і од відзначення значущих річниць. Між іншим, до 85-ліття від дня народження Б. І. Антонича друкується його зразкову поезію в оригіналі та в перекладі на польську мову В. Грабана. До речі, окремою збіркою поезія Б. І. Антонича появилася у краківському видавництві «Міniatura». (Обговорення збірки друкуватимемо в одному з найближчих номерів).
Другий номер журналу появився через півроку, тобто наприкінці 1994 року. По суті є цс подвійний номер (80-сторінковий), який відкривається підсумком старого року, а властиво трьох останніх років. Робить це «ґазда» Музею і «Загороди» сам Фецьо, який, м. ін., підкреслює. що проведено три свята «Русаля - Яна», дві «Лемківскы осени». малярський пленер, виставки малярства (7), одягу і писанок.
Журнал, відзначає круглі річниці (25-ліття ансамблю «Лемковина» і Музею лемківської культури в Зиндрановій), не втікає і від сумних річниць, якими є 80-ліття І світової війни і 50 ліття II світової війни та участь у них населення з Лемківщини. Гнеска ся молоде поколіня може звідати: за што сто няню, діду воювали? У першій війні лемки воювали і гинули в австрійській армії на 2 фронтах - італійському і російському. У 1944 році брали участь у Карпатсько-Дуклянській операції. З деяких гмін Лемківщини молоді хлопці гинули в рядах Червоної Армії, будучи воїнами І і IV Українських фронтів.
Про відданість вірі вітців пишеться в широкій реляції М. Сандовича про о. Максима Сандовича - мученика, якого Синод єпископів Православної Церкви в Польщі в 1994 році приєднав до лику святих.
Наближаючись до ювілею Берестейської унії, редактори журналу помістили фрагмент розмови з проф. Єжи Новосільським - малярем, знавцем теології православ'я, яку провів Збіґнєв Подґужец (друкувалась у книжці «Moj Chrystus»). Художник об'єктивно ставиться до питання унії. У розмові більше місця відводить він добрій атмосфері в краківській греко-католицькій церкві на вулиці Вісьльній, яка була твердинею не тільки церковною, але й національного життя. Тут теж гуртувались українці православного віросповідання.
Про сучасну поезію лемків, її генезис пише Зб. Сятковський з Ягеллонського університету.
Журнал немислимий без оповідань С. Мадзеляна (вони вже стали лемківською класикою) та рисунків В. Мадзеляна - братів, що проживають у США.
«Загорода» - подарована читачам у переддень Різдва Христового і Нового року - багато уваги приділяє народним традиціям на Лемківщині, які розпорошились разом з розкиненням лемків по світі.

У журналі введено постійні рубрики: «Листи від читачів» (їх чимало, що засвідчує про живий зв'язок між лемками) та «Лемківска кухня». Закликаю молодих господинь-лемкинь сягнути до «Загороди» і навчитися варити кеселицю, пекти пироги (з капустою, сиром, ягодами, маком), щоб мимо відірваності від землі батьків - Лемківщини - запах і смак вітцівщини принести на велийний стіл своїм дітям.
Завершуючи думки про «Загороду» (підзаголовок: «Kultura i zabytki Lemkow w Polsce»), треба сказати одне: журнал привабливий уже на перший погляд, бо обкладинка естетично запроектована з кольоровими ілюстраціями. До редагування журналу під керівництвом В. Грабана запрошено цілу плеяду науковців, знавців ламківських питань. Наведу хоча б такі прізвища, шо видніють у двох випусках «Загороди»: О. Дуць-Файфер. М. Мушинка, В. Грабан, І. Пирч, Ф. Гоч, І. Дуклянич, Т. Кузяк, Я. Хованєц, Л. Самборський та С. Хорощак. (нк)

НАШЕ СЛОВО № 10 (1963) 1995.03.05



Okladki: 1a, 1b, 2-3a, 2-3b, 4a, 4b, 5a, 5b, 6a, 6b, 8-9a, 8-9b, 10-11a, 10-11b, 12a, 12b, 13a, 13b, 14a, 14b, 15a, 15b, 16a, 16b, 17a, 17b, 18a, 18b, 19a, 19b, 20a, 20b, 21a, 21b, 22a, 22b, 26a, 26b, 27f, 27b, 28f, 28b, 29f, 29b, 30f, 30b, 32f, 32b, 33f, 33b

Rada Towarzystwa Muzealnego Kultury Lemkowskiej w Zyndranowej
38-454 Tylawa, pow. Krosno
woj. Podkarpackie
tel. (013) 43 307 12



Icon Return to Lemkos Home Page

Document Information

Document URL: http://lemko.org/lemko/ns/zahoroda/zahoroda.html


E-mail: walter@lemko.org

LVProductions, Ltd.

LV Productions, Ltd.
c/o Walter Maksimovich
730 Pennsylvania Avenue, Apt. 706
Miami Beach, FL 33139
USA

Originally Composed: February 20th, 2000
Date last modified: May 9th, 2009