"ЛИСТ до редакції Нашого слова про Лемківску сторінку"




Газету, тижневик Наше слово чітам од давна, праві як лем ся зачало друкувати. Та найперше все єм позерал на ЛС, бо то были вісти з нашого жытя. ЛС давно была барже цикава, писана материнском бесідом, дуже поміщани были пісні, верши, знимки, жарти та звичаї і новини з жытя лемків в горах Карпатах і на вигнаню.
А яка є гнеска ЛС то най чітаче оціняют сами. Але треба признати, же тота ЛС гнески куліє, хоц треба признати тіж, же є богато веце люда вчених як было по войні, а може ниє доброго фахівця, а може ниє кому писати і думам, же то друге може быти. Невидно нових дописувачів, хоц декотри іщи жыют,а декотрих бракло або юж стареньки і не пишут.
Правда і така, же давно писали лем до ЛС, бо не было ани Ватры, ани Бесіди, ани Загороди, но а гнески, як видно, дуже люда пишут в формі книжковій і зато певно тота ЛС стала и біднішша. Жытя не стоіт в місци, минаются часи і люде, настав новий ХХІ вік. Сами наріканя і критика нич ту не значіт і никому не поможут – бо то є найлекше робити. З мойого місця сіджиня і смотріня на тото вшытко є добре, але є дуже писаня некористного для нашой молодежи, яка може потребує ся на нас взорувати. Бо гварят так, же яблко не падат далеко од яблони. А часто думам: чом ся не пише діалектом лемківским і застанавлям ся тиж як поправні писати нашим лемківским діалектом, бо чітам писаня ріжних авторів і не вшитких розумію, бо я ся выховал в родині лемківскій з діда прадіда. Памнятам, же на ЛС были не раз о тім дописи і полеміки. Знам пару наших знаних дописувачів, яки чісто лемківском бесідов писали на лемківскій сторінци а писали там і Семан Мадзелян, Федір Кузяк, Федір Ґоч, Гриц Бованко та інши. Є то дивне як ся порівнат Смак долі С. Мадзеляна, а писаня теперішні, і подібні Ф. Кузяка, котрий уживал букви «ы». А тепер, як видно, змінил стиль писаня, а може редакція так собі жичіт і усуват.
Хибаль знаме, же од Криниці до Санока, в ріжних селах уживано слова неєднакы. Якбы згадати дакотри села в західній Лемковині, в повіті Новий Санч, мам на увазі знане село Фльоринка, де гварили тераз, кошиля, дзецко, пінязі та іншы. Зас в нас, на середній Лемковині, тоти слова вимавляно, можна повісти, же інакше, повіл бым – по лемківски: тепер, сорочка, дітина, гроши. А сут ісці інши села, де вимавляют наприклад вівця – уця, тато – няньо, през – через та інши. Отже, питаня ці то польонізація ці так принято тоти слова в нашій бесіді барже словяньскы.
Можна взяти писаня двох авторів з єдного села Білцарева, Семана Мадзеляна і Петра Трохановского. В Бесіді є дуже трудних слів. І так, думам як ліпше писати і розуміти слова іначай, інче, інча, а не, як ліпше гварити ці писати – інший, інша, інше. Здає мі ся, же окреслений то не є лемківске слово, а може взяте з украінского од крісла, ці з польского окресліць... Ці не ліпше писати омовити, оцінити. Не знам чом дакотри автори, дописуваче, усувают з нашых слів букву «ы», яку уживали украінскій поета Тарас Шевченко, писатель Іван Франко, єст тыж уживана в церковних творах і інших мовах словянских.
Порівняти лемка Ігора Дуду, який також твердит, же не може быти писовні лемківской без букви «ы». І так думам ці то не націоналізм до букви «ы» в росийскім язику і ці то розумне?
І дале, ниє писаня фактичной лемківской бесіди без букви «ы». А она аж просит ся писати: хыжа, быти, был, бо не хыжа, не быти. Бо гварит ся: была в церкви, била сына, бил пса. Можна би было дуже виміняти таких слів. Так было і буде дальше, же в некотрих селах, як єм вспомнул, были ріжни слова, але граматыка повинна быти єдна. Гірше є як ся хоче бесідувати так як ся в данім рейоні бесідувало.
Так в дакотрих селах бесідували з частым уживаньом «в», але в селах приграничних писало ся «ль», як в бесіді чути было «в», бо в писаню не барз оно пасує як «в».
Часто бывам в селі Грица Бованка, в Полянах і того звуку «в» мало чути. І в тій бесіді в селах Крампна, Поляни, Мысцова тото «в» не одчувам. Знам, же вымавляли таки слова з «в» в селах: Гирова, Поляни, лем не так, же ишва через вавку, жена сьпівала, ці сьпівава, і пак: впава. Можна бы ту веце слів пригадати.
Але барже мі дивно чом пан Бованко юж не стосуют, а не сут они молодим лемком, і вишмарили в своім писаню букву «ы». А може мают трудности в своїм писаню де єй вставити? Але хвала ім за то, же дуже пишут з того терену, бо, як видно, мало є дописувачів, яки бы хотіли писати о своіх середовищах і своій творчости. Альбо є іщі такє слово уж, денекотри пишут і уживают того слова, а приці на Лемковині того слова взагалі не было. Є то слово словацкє, альбо росийскє уже. Може наше слово юж, то польонізм, але тых польонізмів, слів, яки уживаме є дуже, але ту мешкаме і до того зме певно привыкли.
Як єм кого уразив, то міцно перепрашам, – не хотів єм, але од давна мі тото на грудох сідило і хотіл єм ся з тым поділити з чітачами. Памнятам тыж, же давно веце ся писало на Лемківскій Сторінці бесідом лемківском, як тепер, хоц нам за тоти роки пребыло молодого нарыбку, але, як видно, ім добрі жити в такій формі, в якій жыют в новых європейских стоварішінях і структурах. Знавец языка лемківского Ігор Дуда в книжци Вспомнеш моє слово пише, же треба мати на увазі певни одмінности лемківского писма од літературной украінской мови. Є там тіж богато описаний і зобраний материял приповідок з жытя лемків.
До думок Ігора Дуди не мам нич до доданя ани до однятя, а што до мого допису, то добрі былоби якби заохотил він чітачів до писаня.

Вільховец, 24 ІІІ 2009 р.

«Наше слово» №16, 19 квітня 2009 року
український тижневик ¦ tygodnik ukrainski ¦ ukrainian weekly
тел. +48 22 677 88 11, 677 84 45, 677 84 46,
тел./факс +48 22 677 88 10
Інтернет газета http://nslowo.pl


Document Information

Document URL: http://lemko.org/lemko/ns/krampna.html

       Return to Lemko Home Page

Date Posted: May 11th, 2009
Last Revision:


LV Productions, Ltd
c/o Walter Maksimovich
730 Pennsylvania Avenue, Apt. 706
Miami Beach, FL 33139

USA
© LV Productions, Ltd. All Rights Reserved.