(in Ukrainian)

"ЛЕМКІВСЬКА ВАТРА -2"
в селі Гутисько, Бережанського району



" Вороги гварят: "Лемків ніт,
Бо Лемківщина уж капут.
А преціж видит цілий світ,
Же лемки жиют, лемки сут!"
(Іван Русенко).
Фото 2 Hutysko 2000
10-11 червня в чудовій місцині - в селі Гутисько Бережанського району на Тернопіллі вдруге в Україні відбувся Крайовий фестиваль лемківської культури, в якому брали участь лемківські художні етнографічні колективи та окремі виконавці західних областей.
Погода посприяла святові – було сонячно і тепло. Звідусіль їхали автобусами, автомобілями, поїздом, йшли пішки на "ЛЕМКІВСЬКУ ВАТРУ".
Субота. Полудень. По Вітряному Полі ідуть священики греко-католицької та православної конфесій в супроводі вірних для освячення Хреста, встановленого з нагоди 55-річниці депортації лемків з рідних земель на територію Радянської України. І кожен тут присутній, згадав один з найкращих куточків на Землі – рідну Лемківщину. Це край вічнозелених лісів, кришталево-чистих потічків і річок, цілющих джерел, срібних водоспадів.
Це край, який дав світу славних синів і дочок: автора гімну України - М. Вербицького, автора Пересопницької Євангелії – М. Василевича, поета Богдана Ігоря Антонича, митрополита Сембратовича, патріарха Дмитрія, художника Никифора, збирача фольклору о. Гижу, всесвітньо відомих співачок сестер Байко.
Це край, який у кожного лемка викликає тугу за рідною домівкою. Дуже прикро і жаль, що з боку державних структур України до сьогоднішнього дня не дано політичної оцінки подіям 55-річної давності, ніхто не вибачився за сплюндровану долю Лемківщини.
Втративши своє коріння, свою малу батьківщину, лемки, як етнографічна група українського народу, втрачає свої особливості в мові, звичаях, традиціях, культурі.
Вихідці з Бескид, пройшовши через горнило випробувань, зберігають любов до Вітчизни у серці, а спогади про землю батьків – у пам`яті.
Свято розпочалося о 13 годині дня.
Задзвонили дзвони. На сцену виходять лемко і лемкиня, одягнені в лемківський стрій. Вони оголошують учасників фестивалю. На свято приїхали колективи з Івано-Франківська, Калуша, Долини, Бурштина, Надвірної. Зі Львова прибула народна хорова капела "Лемковина", духовий оркестр із Самбора, художні колективи з Ходорова. Тернопільщина була представлена художніми колективами з Тернополя, Бережан і Монастириська, Чортківщини і Підволочиська, Теребовлянщини , сіл Гутисько, Підгороднє , Жовтневе та багато інших.
Учасників та гостей фестивалю зустрічають хлібом і сіллю жителі села Гутисько. Відкрив свято голова Тернопільського обласного товариства "Лемківщина" Олександр Венгринович. З привітаннями виступили голова Бережанської рай адміністрації Іван Синишин, голова райради Роман Висоцький, голова сільради Михайло Березіцький. Право відкрити фестиваль дано головам обласних товариств "Лемківщина" Івано-Франківської, Львівської та Тернопільскої областей Стефану Криницькому, Володимиру Ропецькому та Олександру Венгриновичу. І отримав фестиваль благословення від вікарія для лемків в Україні отця мітрата Анатолія Дуди.
І ось розпочалося дійство. Так, нібито було вчора, хоча з того часу минуло ген-ген скільки літ. До сцени під'їжджають фіри, такі ж, на яких лемки садили свої сім ї і везли у невідомість. Стогнала земля, плакали хати, опустили голови вічно зелені ялиці – прощалися. Не вірили, що назавжди.
І стала ялиця символом свята, привезена на свято лемком Михайлом Михайлишиним. Хвилиною мовчання пом'янули всіх краян, які не дожили до нинішніх днів. Старший лемко з юною лемкинею запалює від свічки факел, і проносить його до вогнища і запалює його.
І запалала Ватра. І полинула над краєм урочиста лемківська пісня "Гори наши". Зустрічалися старі друзі, лунала неповторна лемківська говірка. Зачарували своім виконанням Ігор Вовчак (м. Тернопіль), Орест Турок (м. Івано-Франківськ). Гостями фестивалю були Олександер Андрійович Шокало - Голова секретаріату Української Всесвітньої Ради і ТОВ "Україна-Світ" (м. Київ), відомий дослідник історії та культури лемків Іван Красовський (м. Львів), письменник Анатолій Ядловський (м. Івано-Франківськ). Із вітаннями виступила лемкиня з Гутиська, нині Заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор Національної музичної академії імені П. І. Чайковського Ольга Бенч (м. Київ).
Лемківські ватри палали до ранку. Враження від фестивалю – надзвичайні. Особливо приємно було бачити багато молоді, яка була організована міською організацією "Молода Лемківщина".

Недільний день розпочався Службою Божою, яку відправили о. Омелян і о. Анатолій.
Свято продовжується. Лемківська культура, мова, пісня не згаснуть. На сцені змінюються колективи і виконавці.
Оплесками зустріли народну артистку України Марію Байко.
Надвечір'я. Фестиваль приймає вітання від Голови музейної Ради музею лемківської культури Федора Гоча із с. Зиндранова (Польша), а художник і громадський діяч зі Львова Солинко Дмитро дарує свою картину.

Іван Мацялко
Догорає ватра. На сцені співак Іван Мацялко. І прилетіла стрілецька пісня через усі перепони – страху, голоду, репресій, депортацій, - і в неушкодженому вигляді передалася нам як пам'ять і стимул до національного відродження.
Погасло багаття ватри. І як сказав Роман Іваничук: " Будемо жити і виживати. Така доля нашої нації – через дар пам'яті бути невмирущою."

Лариса Сорока/Ternopil.



Document Information

Document URL: http://lemko.org/lemko/nenka/hutysko2000.html


E-mail: lemko vladek@lemko.org


Shnook-O-Meter
counter
since October 4th, 2000

Copyright © LV Productions Ltd.

Walter Maksimovich
3923 Washington Street
Kensington MD 20895-3934
USA

Originally Composed: September 30th, 2000
Date last modified: November 27th, 2002