Pilgrimage to Vysova

НА ВІДПУСТ ДО ВИСОВИ

Вiдпуст у Висовiй був легалізований лише в 1930 р. перемиським єпископом Коциловським на підставі твердження деяких свідків, якi на горі Явiр на високогірному пасовищi коло джерела бачили пресвяту Діву Марію. Перший вiдпуст відбувся тут пiд голим небом 1931 р. при участi численного духовенства i великих мас народу з обох схилів Карпат. Вже пiзнiше тут поставили гарну церковцю-каплицю i забрали каменем джерельце. Церковця (збереглася до наших днів) була дерев'яна, крита бляхою. Мала всi атрибути--вівтар, иконостас, хоругви, хрести, iкони. Після вигнання лемкiв її використовували пограничнi вiйська. З часом з неї зробили кошару для овець, якi пасли ґуральські пастухи. Знищено було все, збереглися тільки стіни а дах до повернення на батьківщину кількох висовських родин. Після великих клопотань повернено їм їх святиню. Ремонтували свої знищені газдівки, але за короткий час відновили і свою каплицю «на Явори». Тепер щорічно на Петра а Павла відбуваються тут скромні відпусти духовно уцілілих лемків. Знову гора Явір збагатилася в новi чуда, які бачили не тільки лемки, але и приїжджі поляки. До війни найбільші відпусти в західній Лемківщині були на Петра і Павла в Криниці, а на Спаса в Брунарах. В ті дні вже з самого ранку на сільських дорогах (путях) а «цисарках» роїлося від піших, фірманок, процесій, що з набожним співом йшли на відпуст. Інколи священики вели своїх прочан, але найчастіше робили це сільські дяки. Попереду з хрестом йшов статечний газда, за ним дяк, який коло кожного придорожного хреста чи каплички читав молитву. Хлопці несли хоругви, а дівчата великі церковні ікони. По дорозі всі разом співали такі пісні, як «"Пасли пастири овци на горі"» та ін. У добру погоду на відпусті бувало тисячі народу. Поблизу церков розкладали свої «крами» приїжджі гaндляри. Лемки ніколи не паплюжилися таким ремеслом i вважали великим гріхом торгувати в свято. Але толерантно ставилися до жидів і поляків, котрі могли то робити. Після Літургії під звуки гармонії скрипіли весело карусели, пищали свистки, сопiлки, губні гармонійки і все було як на відпусті.

Було колись на Лемківщині - дзвонили дзвони, співали хори, були відпусти.

Previous Page. .Next Page



Index

Copyright ®1997 Jon W. Madzelan
This Home Page was created on Saturday June 5th, 1999
Most recent revision Saturday June 5th, 1999