Making of shingles

ВИРОБНИЦТВО ІОНТА

У захiднiй Лемківщині дахи покривали дерев'яними ґонтами. Це, головним чином, тому, що край багатий лiсами. Найкращим матеріалом для виробництва гонтів була карпатська ялиця (рiдше смерека вiком 60-80 р.), яка росла в затишній гущавиці. Виробничника ґонта звано ґонтарем, його професiя була не складною. Із знарядь праці потребна була гостра клинувата сокира, довбня (киян), дворучний ніж, струг (пажак), простий варстат - головач, званий «дзядом». Влiтi поодинокі майстри виготовляли ґонти на місці зрубу ялиці, але частійше перевозили колоду на подвір'я, де i розрізали на шматки довжиною 60 см. З одного шматка (кльоцка) виходило 30-60 колотих клинуватих дощинок, якi треба було вигладити дворучним ножом, потім стругом випажити в них рiвчики, до яких гострим боком загибльовувався наступний ґонт. Ширина ґонта була 8-15 см. За день майстер мiг виготовити бiля 5 кіп (кола-60 шт.) ґонтів. Копою ґонтів можна було накрити 2 кв. м даху. В таких селах, як Чертiжне, Бiлична, Котів, Кам'яна, Бiлянка виробництво ґонтів переведено на промисловi рейки. Їх продавали на місці, або на ярмарках в Горлицях чи Грибовi. Тривалiсть ґонтового покриття 20-30 рр. Деякi господаре консервували ґонти сирою нафтою (ропою), що продовжувало тривалість покриття.

Цікавим явищем є те, що ґонтарi дуже любили розповідати здебiльшого вигадані ними казковi приголи. У 30-х рр. один старий лемко з Чертіжного розповiдав:

«Було то юж дост давно. Робив ем ґонти в богатого газди в Сьнітниці i же було то недалеко, то ходив ем ночувати домiв. Раз забавив ем ся допізна в Чмульовiй корчмi i вертав ем ся домiв през гору Псарів. Нiч була дос ясна, бо землю вкрив перший сніжок. Як переходив єм през густий лiс, то гвидiв ем близько стежки велику ватру, при котрiй ґонтаре робили ґонти. Зачали на мя кричати: «Осиф, под те ту ку нам, ся загрієте, закурите файку. Лем подте...» Але мi штоси шептало до уха: «Не ход, бо то сут недобрi люде, кой мало iм Божого дня i ночами ся доробляют». Пiшов єм помали домiв. На другий ден рано зас єм вертав том самом стежком. На місци, де гночи ґонтаре робили ґонти остовпів єм од страху. Нигде не було жадного слiду по веселих ґонтарях, лем мiй самiтний слiд виднів ся на снігу. Зрозумiв єм, же то ангел-хоронитель мя перестерюг...


Previous Page.     .Next Page



Index

Copyright ®1997 Jon W. Madzelan
This Home Page was created by W. Maksimovich on Saturday June 5th, 1999
Most recent revision Sunday, August 31, 1997