ЗБІЙНИКИ НА «"СОБІТЦІ"



Дуже шанованим було на Лемківщині лiтне свято «"Собітка", що припадало на ніч перед християнським святом Різдва Івана Хрестителя. В народi эбереглася давня назва свята iвана Купала. купальської ночi молодь повсюдно палила великі вогнища, звані собітками на честь давньослов'янського божества вогню, блискавки i грому Перуна. Назва собітка напевно походить вiд назви гори Сабат в Нiмеччинi, на якiй в давнину палили жертовні вогні. Сiльська молодь цілу ніч бавилася бiля вогнища, затіваючи рiзнi iгри, співаючи, танцюючи. Існувало повiр'я, що в Купальську ніч цвіте папороть i хто знайде цю квітку стане дуже багатим, бо знайде сховані скарби. Також вiрили, що в Купальську ніч сходяться на зборища рiзнi відьми, чарiвниці (босорки).

Свято «"Собітку"» завжди пишно обходили народні месники-збiйники. В далеких лісах вони палили великі» вогнища -«"собітки"», цілу ніч співали, виконували збiйницькi танці, придумували рiзнi забави. Нерідко замість собiтки підпалювали фiльварок найбiльш ненависного поміщика. На Лемкiвщинi свято «"Собітки" збереглося до Другої світової вiйни i виселення лемків з рiдних земель.



Previous Page.     . Next Page



Index

Copyright ®1997 Jon W. Madzelan
This Home Page was created on Thursday, March 27, 1997
Most recent revision Tuesday, September 16, 1997